Напевно, кожен український студент хоча б раз замислювався про навчання за кордоном. Але багато зупиняють себе на цій думці, вважаючи, що освіта за бугром є або геніям, або мажорам. У нашому новому спецпроекті "Навчання за кордоном", який буде виходити кожен передостанній вівторок місяця, ми розвінчаємо цей міф. А також розповімо про всі особливості навчання в чужій країні.

Перший випуск нашого спецпроекту ми вирішили присвятити навчанню в Німеччині, тому що саме ця країна користується особливою популярністю в української молоді (українці тут на 6-му місці за кількістю іноземних студентів).

ГОЛОВНА ПРИМАНКА

Одна з головних причин популярності німецьких вузів мають українські студенти - можливість вчитися безкоштовно. Правда, вона є не скрізь. У 2005-2006 році уряд дав вузам право самим вирішувати, вводити плату за навчання чи ні. Федеральні землі в своєму рішенні розділилися.

Отже, платна освіта зараз в таких землях: Північний Рейн-Вестфалія, Баден-Вюртемберг, Баварія, Гамбург, Нижня Саксонія. Тут за навчання потрібно викласти 500 євро в семестр (такса одна - для своїх і "чужих" студентів).

А безкоштовний "граніт науки" у всіх інших землях, серед яких - Берлін, Бранденбург, Бремен, Гессен, Мекленбург-Форпоммерн, Рейнланд-Пфальц, Саар, Саксонія, Сакоснія-Ангальт, Тюрінгія і Шлезвіг-Гольштейн.

Також всі студенти, незалежно від того, платне навчання в їхньому вузі чи ні, платять так званий семестровий збір - десь 30-200 євро в семестр і за медичну страховку - ще 40-65 євро на місяць. Ну а ринкова вартість для приватних навчальних закладах може доходити і до 20 000 євро в рік.

ПОЛЮВАННЯ НА НІМЕЦЬКИЙ ВНЗ

Німецькі школярі вчаться 13 років, а не 11, як ми. Тому українцю поступити до німецького ВНЗ відразу після закінчення школи не вдасться. Йому потрібно відучитися в нашому вузі 2 роки на стаціонарі (або 3-4 роки на "заочке"), і тільки тоді він може подавати документи для вступу на 1-й курс. Вступати потрібно на ту ж спеціальність, на якій студент навчався на батьківщині. Однак, як не крути, а влитися відразу в німецьку середу без підготовки буде досить складно, тому багато фахівців радять і інший варіант вступу до німецького вузу: відучитися 1 рік на стаціонарі, а потім вступити до підготовчий коледж в Німеччині (Studienkolleg).

Як правило, ці навчальні заклади знаходяться при університетах. Знайти необхідний вам коледж можна на сайті - www.studienkollegs.de. Щоб допустили до навчання там, потрібно володіти мовою мінімум на рівні B1. Навчання в коледжі триває рівно рік: складається з курсу німецької мови та профільних предметів (їх близько 5-7) в залежності від обраного студентом напрямки: медицина і фармацевтика, технічні та природничі науки, економіка, гуманітарні науки і філологія (вибір в залежності від того , куди потім буде надходити студент). Потім після закінчення цього коледжу все його учні повинні здати Іспит для встановлення знань (Festellungsprufung), за результатами якого і визначають, чи зможе той чи інший студент-іноземець навчатися у вузі Німеччини. Освіта в коледжі нічого не варто, проте його учні повинні платити семестровий збір, як і студенти того університету, при якому існує цей коледж, від 30 до 200 євро, і страховку - 20-70 євро на місяць.

ТЕСТ ДЛЯ "АСОВ". Хоч в німецьких вузах вступних іспитів і немає, але від іноземців деякі вузи вимагають скласти іспит - TestAS. Цей тест ввели в 2007 році, він перевіряє, наскільки іноземний студент готовий вчитися по тій чи іншій спеціальності у ВНЗ. Його вартість - 100 євро, але в 2010 році його можна здати безкоштовно. Здавати його можна як англійською, так і німецькою мовами. Тест складається з 3 частин - тест на знання мови (onDaF), тест на знання загальноосвітніх предметів, а також є тестові модулі за фахом (на вибір: тест для майбутніх студентів природничих спеціальностей, для майбутніх інженерів, економістів і "гуманітаріїв").

Зареєструватися на нього можна на сайті - www.testas.de, але перед цим потрібно звернутися в університет Драгоманова (www.ipgoe.npu.edu.ua), де і буде проходити цей іспит, для отримання трансакційного номера. Він потрібен для реєстрації на сайті. Здати або не скласти TestAS не можна: після іспиту кожен студент отримає сертифікат зі своїми результатами, але в порівнянні з результатами інших хлопців (близько його результату написаний мінімальний і максимальний результат, отриманий на іспиті). Виходячи з даних цього сертифіката, вузи вже самі оцінюють, чи підходять їм такі результати студента.

ПАПЕРОВА ТЯГАНИНА. Що ж, здавши всі іспити, можна сміливо подавати документи до вузу. Як правило, в більшості німецьких вузів прийом документів на зимовий семестр (стартує в жовтні) закінчується влітку - десь 15 липня, а на літній (стартує в березні) - десь до 15 січня. Однак можуть бути винятки, тому краще уточнювати всі дедлайни на сайті вузу. Перелік документів для вступу приблизно такий: аплікаційна форма, яку потрібно заповнити на сайті вузу, автобіографія (CV), завірені нотаріально (або в посольстві) і перекладені копії документів про отриману освіту (атестат і всі сторінки заліковки), мотиваційний лист, 1-2 рекомендаційні листи, а також сертифікат про знання мови (німецької - TestDAF, DSH або сертифікат Гете-Інституту B2, C1 або C2, а якщо програма англомовна, то - TOEFL або IELTS).

До речі, в Німеччині особлива система подачі документів для іноземців. У деяких вузах можна подавати документи безпосередньо в міжнародний відділ вузу, але ось уже більше 90 альма-матер приймають документи через посередника - службу Uni-assist (www.uni-assist.de). Її перевага в тому, що можна подавати один пакет документів відразу в кілька вузів. Послуги цієї організації платні - 55 євро за обробку заяви в один вуз, і по 15 євро за кожне наступне заяву.

ВИПРОБУВАННЯ НА МІЦНІСТЬ

Одне з головних умов для навчання в німецькому вузі - це знання німецької мови на належному рівні.

TESTDAF. Існує кілька варіантів тестів, які дають право вчитися в Німеччині. Перший, аналог англійської TOEFL, - TestDaF. Здати його можна в Києві в Центрі ДАФ при НПУ ім. М. П. Драгоманова на базі Інституту природничо-географічної освіти та екології. TestDaF проводиться 5 разів на рік, його розклад можна дізнатися або на сайті "Драгоманова" (www.ipgoe.npu.edu.ua), або на веб-сторінці самого іспиту (www.testdaf.de). На останньому сайті можна зареєструватися на цей іспит, а також оплатити - 130 євро. Оцінюється TestDaF по 3-бальною шкалою - TDN 3, TDN 4 (прохідний мінімум) і TDN 5.

DSH. Другий варіант - здати DSH, іспит з німецької, який дає право іноземцеві вчитися у вузах Німеччини. Здати його можна тільки в Німеччині. Абітурієнт здає його комісії того вузу, куди буде надходити. Проводиться він за 3-4 тижні до початку навчання, а дату здачі встановлює керівництво альма-матер. Цей екзамен може бути як безкоштовним, так і платним - ціна може доходити до 150 євро. За DSH можна отримати такі позначки - DSH-1, DSH-2 (прохідний мінімум), DSH-3.

СЕРТИФІКАТИ ГЕТЕ-ІНСТИТУТУ. Третій варіант: отримати Сертифікат Гете-Інституту потрібного для надходження рівня - B2, С1 і C2. Здати ці іспити можна в Гете-Інституті три рази в рік: у листопаді, березні і червні (слідкуйте за оновленнями на сайті Гете-Інституту - www.goethe.de/ukraine). На ці іспити потрібно зареєструватися або в офісі інституту, або по телефону, а оплата - в день іспиту. Ціна різна: Сертифікат B2 варто - 980 грн. (Для учнів в Гете-Інституті знижка - 860), C1 - 1105 (по знижці - 980), а за C2 - 1350 (по знижці - 1105). Оцінюються тести теж по-різному. За перші два тести (рівні - B2 і C1) можна набрати максимум 100 балів, прохідний мінімум - 60. Якщо ж мова про C2, то максимум - це 310 балів, а мінімум, який потрібно набрати, - 186.

ДЕ ВЗЯТИ ГРОШІ НА НАВЧАННЯ

На перший погляд може здатися, що стати студентом німецького вузу не так вже й складно. Потрібно тільки добре знати німецьку мову і старанно вчитися в університеті. Але це не зовсім так. Найбільший камінь спотикання для середньостатистичного українського студента, який захоче поїхати повчитися в Німеччину, - це фінансове питання. Адже для отримання візи йому необхідно буде підтвердити, що він зможе себе утримувати за кордоном. На банківському рахунку у нього повинно лежати в середньому 8040 євро на рік з розрахунку 670 євро на місяць. Але не потрібно впадати у відчай завчасно, адже можна отримати стипендію на навчання в Німеччині, а стипендіати від пред'явлення грошей на рахунку звільняються.

СТИПЕНДІЇ. Німецькі стипендіальні програми в Україні адмініструє Німецька служба академічних обмінів (DAAD). Щорічно від цієї організації на навчання до Німеччини їде близько 200 українців. Повний список стипендіальних програм можна подивитися у них на www.daad.org.ua. Є стипендії короткострокові: на літні мовні курси при вузах Німеччини, на один семестр для студентів-германістів, 3-місячна програма "Міжнародні журналісти". Серед довгострокових: програма університету Віадріна (для студентів старших курсів юридичних, економічних та культурологічних спеціальностей), ERP-стипендії для магістрів-економістів та ін.

Відразу слід зазначити, що довгострокові стипендії на навчання можуть отримати тільки студенти, які вже отримали диплом бакалавра (або магістра) та хочуть отримати магістра або PhD в Німеччині. На навчання на бакалавраті стипендій не дають. Сама універсальна стипендія, серед усіх запропонованих на сайті, - це стипендія на навчання в магістратурі для випускників вузів для всіх спеціальностей. Конкурс на її отримання проводиться щорічно - з 1 вересня і закінчується 20 листопада, конкурс - 12-15 чоловік. На стипендію потрібно подавати за рік до вступу до німецького вузу. Тобто якщо у вересні 2012 року студент хоче почати навчання, то документи на стипендію потрібно буде подати вже восени 2011.

Але, звичайно ж, для початку кожен стипендіат повинен вибрати для себе, де ж він все-таки хоче вчитися. Відповідні для цього сайти, на яких можна вибрати програму, за федеральній землі, по вузу і за фахом - це www.daad.de/deutschland/index.en.html, а також www.hochschulkompass.de. У лютому відбіркова комісія проведе співбесіди з тими хлопцями, які пройшли по документам, а в квітні будуть результати. Стипендія DAAD покриває навчання в університеті - це 500 євро, також студент отримує ще 750 євро щомісячної допомоги на свої витрати.

ДАХ НАД ГОЛОВОЮ

Але уявімо, що студент вже поступив до вузу і буде вчитися там або за свій рахунок, або він виграв стипендію на навчання. У будь-якому випадку саме час задуматися про дах над головою. Варто відзначити, що, на відміну від України, в Німеччині практично немає класичних студентських містечок. Тому кожен студент повинен подбати про своє житло самостійно.

ГУРТОЖИТОК. За місце в гуртожитку доведеться боротися - аж надто багато бажаючих. Новачкам всі свої житлові питання в Німеччині радять вирішувати через Товариство сприяння учням вузів, Studentenwerk (сайт - www.studentenwerkе.de). Його філій налічується близько 58, а зараз в базі даних суспільства - близько 1000 гуртожитків по всій Німеччині. На цьому сайті можна заповнити заявку і стати в чергу на кімнату в гуртожитку. Бажано це зробити десь за півроку до вступу, в іншому випадку - своєї черги на кімнату можна чекати більше року. В середньому кімната в гуртожитку обійдеться в 130-260 євро на місяць. Можна жити або в окремій кімнаті (невелика квартира з санвузлом і міні-кухнею), або в квартирі, зробленої як "житлове співтовариство" (по-німецьки "Wohngemeinschaft", або WG: одна квартира на кілька людей (3-4 кімнати)) , або жити окремо, але ділити кухню і туалет з 20-30 людьми. До речі, перед заселенням студента попросять заплатити ще й запорука - як правило, він дорівнює подвійний або потрійний місячної орендної плати.

СТУДЕНТСЬКА комуналку. Один з найпоширеніших видів спільного проживання для студентів - "житлове співтовариство" (WG). Його суть: у великій квартирі на кілька кімнат живуть студенти, кожен з них платить за свою кімнату. Вартість кімнати трохи вище, ніж в общаге, - близько 300 євро. Оголошення можна знайти або на інформаційних дошках у університеті, або на сайті - www.studenten-wg.de.

ЖИТЛО У ПЕНСІОНЕРІВ. Також можна взяти участь в програмі "Житло за допомогу" (пропозиції на сайті - www.studentenwerkе.de). Студенти безкоштовно живуть в квартирі у пенсіонерів (платять тільки за компослуги), а в якості плати за житлову площу - допомагають людям похилого віку по господарству. При цьому квадратний метр житла "коштує" 1 година роботи в місяць.

ПРИВАТНИЙ СЕКТОР. Окрему квартиру можна зняти за 400-600 євро в місяць. Відразу слід зазначити, що більшість квартир в Німеччині здають без меблів, тому студенту доведеться докуповувати все необхідне самому. Але дуже часто колишні орендарі залишають свої меблі в спадок наступним мешканцям за помірну плату. Обов'язковою умовою для в'їзду в квартиру нерідко є вимога внести заставу, рівний тримісячної квартплаті. До речі, при виборі житла в приватному секторі студенту потрібно бути дуже уважним. Є два види плати - "Kaltmiete" (буквально - "холодна плата"), тобто туди не входять комунальні послуги , І "Warmmiete" ( "тепла плата"), вже з урахуванням комунальних послуг. Тому якщо студент побачить привабливе недорого пропозицію, але там буде вказано "Kaltmiete", краще відразу уточнити у господарів, скільки доведеться викласти за "комуналку". Шукати собі житло можна на www.studenten-wohnung.de або www.wg-gesucht.de.

ОСОБИСТИЙ ДОСВІД

"У 2007 році я пішов на освітню виставку, на якій дізнався про стипендіальні програми DAAD. З тих пір загорівся ідеєю вступити до німецького вузу! Мої перші 3 спроби були невдалими: подавав документи, доходив до співбесіди, а на ньому -" прогорав ". але досвід моїх програшів - теж безцінний. я зрозумів, що хочуть чути від студента члени журі. Вони хочуть побачити, що він від "а" до "я" знає все про свою навчальну програму. Потім - почути мотивовану відповідь, чому він віддав перевагу саме її. Ну і, нарешті, як ця людина потім застосує отримані зн ня в Україні. Ще я зрозумів, що потрібно рекламувати себе журі, показати свою зацікавленість в темі. Наприклад, я, як стипендіат-германіст, розповідав їм про свою участь в німецькому театрі, про роботу в німецькомовній газеті "Міст" при університеті " Шевченко ". Ще всім майбутнім стипендіатам перед тим, як подавати документи на стипендію, я раджу надіслати документи до обраного вузу і отримати звідти попередню згоду про прийом студента на навчання. У 2009 році такий лист повинні були подавати всі стипендіати, але в 2010 році такої вимоги вже немає. Але, тим не менш, наявність такого листа з вузу зіграє на користь кандидата на стипендію. Отже, на 4-й раз я все-таки виграв стипендію в 750 євро на навчання в Німеччині. Освіта в моєму вузі коштує 500 євро, а семестровий збір - 72. А найбільша проблема, з якою я зіткнувся перед поїздкою, - це житло. Я почав займатися пошуком житла за 3 місяці до початку навчання, але і цього часу виявилося замало. У Studentenwerk мені сказали, що кімнати мені найближчим часом не бачити. Тому довелося шукати житло в приватному секторі. Благо, тут мені пощастило. Я знайшов пропозицію зняти невелику квартиру, мешканець якої на семестр їде в Австралію. Зараз за своє житло я плачу 405 євро з урахуванням комунальних послуг ".

Дякуємо за допомогу в створенні матеріалу коордінатона програм Німецької служби академічних обмінів (DAAD) Софію Сакач, керівника і асистента мовного відділу Гете-Інституту Христину Павлович і Ірину Шабаева, а також уповноваженого екзаменатора TestDaF Центру DaF НПУ ім. М. П. Драгоманова Світлану Іваненко.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram