Волокітіна Т.В., Зотова А.А., Шлай Є.В.

УДК 612.843.7-053.2: [612.846.81 / .82: 617.751.6] -053.2

Волокітіна Т.В., Зотова А.А., Шлай Є.В.

ОСОБЛИВОСТІ зорового ВОСПРИЯТИЯ ДІТЕЙ 6-8 РОКІВ З косоокості та амбліопії

Північний (Арктичний) федеральний університет імені М.В. Ломоносова

Проведено дослідження зорового сприйняття дітей 6-8 років з нормальним і порушеним зором з використанням «Методики оцінки рівня розвитку зорового сприйняття у дітей 5-7,5 років» авторів М.М. Безруких, Л.В. Морозової. У дошкільнят з порушенням зору виявлено відставання рівня сформованості завадостійкості зорового сприйняття, вибірковості та оцінки зорової інформації. У 7-8 років у дітей з косоокістю і амбліопії спостерігається уповільнення темпів реалізації константності зорового сприйняття.

Ключові слова: діти дошкільного та молодшого шкільного віку, косоокість, амбліопія, зорове сприйняття, компоненти зорового сприйняття, вікової норматив зорового сприйняття.

The study on visual perception of 6-8-year-old children with normal and disturbed sight with using «Estimation method of visual perception development of 5-7, 5 -year-old children» by MM Bezrukikh, LV Morozova. Backwardness of maturity level of visual perception noise stability , selectivity and visual information estimation was disclosed at the preschoolers with sight disturbance . The children with strabismus and amblyopia at the age of 7-8 have rate deceleration of visual perception constancy realization.

Key words: preschoolers and children of primary school age, strabismus, amblyopia, visual perception, visual perception components, age visual perception standard.

Завдання гуманізації та індивідуалізації процесу виховання і навчання вимагають обов'язкового обліку психологічних і психофізіологічних особливостей кожної дитини, створення оптимальних умов для повноцінного розвитку. Це стає особливо актуальним для учнів з відхиленнями в стані здоров'я. В останні роки спостерігається виражена тенденція до збільшення числа дітей, що мають зорову патологію. При цьому захворювання очей займають перше місце в нозологічної структурі дитячої інвалідності і складають 9,67 на 10 тисяч дітей у віці до 15 років. Відомо, що серед захворювань очей найпоширенішими є косоокість і амбліопія (від 15 до 3% дітей). Зорова система дітей з порушенням зору найбільш схильна до несприятливих впливів, особливо в сенситивний період розвитку, до якого належить дошкільний і молодший шкільний вік [1].

Вивчення зорового сприйняття як многозвеньевой системної функції, що включає кодування і аналіз властивостей об'єкта, їх мультимодальне конвергенцію, ідентифікацію об'єкта, оцінку його значимості, необхідно для вирішення проблем навчання і виховання дітей з сенсорними порушеннями [2].

При вивченні особливостей зорового сприйняття у дітей-сіверян 5-8 років з нормальним зором були виявлені труднощі реалізації окремих компонентів зорового сприйняття [3, 4]. Відомо, що у дітей при порушенні зору відзначаються фрагментарність, схематизм, недостатня узагальненість, вербализм, обмеженість кола образів. Перераховані порушення знижують рівень зорового сприйняття, розвиток наочно-образного мислення, що вимагає особливої ​​організації навчальної діяльності слабозорих. Тому представляється актуальним вивчення зорового сприйняття дітей предшкольного і молодшого шкільного віку на етапі адаптації до навчальних навантажень.

Мета дослідження - вивчити особливості зорового сприйняття дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з порушенням зору. У дослідженні взяло участь 50 дітей у віці 6-8 років (25 дітей з нормальним зором МДОУ № 121, МОУ СОШ № 70, м Архангельськ; 25 дітей з косоокістю і амбліопії МДОУ № 90, м Северодвинск, МОУ СОШ № 5, м Архангельськ). Випробовувані були поділені на дві групи: діти дошкільного віку 6-7 років і першокласники 7-8 років.

Для вивчення формування провідних компонентів зорового сприйняття була використана методика М. ФРОСТИГ (M.Frostig), модифікована М.М. Безруких, Л.В. Морозової [5]. Зорове сприйняття складається з великого числа функцій, тому тест являє собою комплексну систему, що включає 6 субтестів і кожен з яких спрямований на визначення рівня розвитку одного із структурних компонентів зорового сприйняття.

Зорово-моторна координація (субтест 1). Ведучий компонент - зорово-моторна інтеграція, під якою розуміється здатність скоординувати моторні дії з візуально-просторової діяльністю.

Фігурно-фонове розрізнення (субтест 2). Ведучий компонент - стійкість сприйняття, під який розуміється відновлення сигналів, частково зруйнованих перешкодами. Найбільш яскраво проявляється при виділенні фігури (предмета або об'єкта) з фону.

Сталість обрисів (субтест 3). Ведучий компонент - константність сприйняття, під яким розуміється відносна стійкість сприймаються ознак предметів при зміні умов зорового сприйняття.

Положення в просторі (субтест 4). Ведучий компонент - візуально-просторове сприйняття, під яким розуміється зорове співвіднесення предметів за їх ознаками і їх відмінності положення в просторі по відношенню один до одного і їх основних частин.

Просторові відносини (субтест 5). Ведучий компонент - візуально-просторове сприйняття.

Комплексний субтест (субтест 6). Ведучий компонент - візуально-просторове сприйняття і зоровий аналіз, під яким розуміється аналіз фігури (предмета або об'єкта) з неповним відображенням окремих властивостей і подальшим добудовування отриманої інформації до цілісного образу конкретної фігури (предмета або об'єкта).

До всіх субтестам давалися чіткі інструкції. Всі завдання виконувалися графічно кожною дитиною в ході індивідуального тестування. Якість виконання субтеста оцінювалося в балах відповідно до чітким рекомендаціям та інструкціям методом експертних оцінок. Кожен субтест містив кілька завдань. За ним визначався сумарний бал, який потім перераховувався за спеціально розробленою шкалою.

Отримані результати піддавалися статистичній обробці за допомогою пакету програм Microsoft Excel. Достовірність відмінностей визначалася з використанням G-критерію знаків і U-критерію Манна-Уїтні на рівні значущості 95% (p <0,05) [6].

Результати дослідження та їх обговорення. Якість виконання завдань дітьми 6-7 і 7-8 років представлено на малюнках (рис. 1 і 2).

1 і 2)

Мал. 1 Якість виконання субтестів (в балах) дошкільнятами

6-7 років

Примітка. * - відмінності з нормально сліпі дітьми носять достовірний характер (р <0,05).

Мал. 2 Якість виконання субтестів (в балах) першокласниками 7-8 років

Результати дослідження показали, що практично по всім субтестам (крім 5) дошкільнята з нормальним і порушеним зором не відчувають значних труднощів під час виконання тестових завдань, перевищивши вікової еквівалент. На початку шкільного навчання діти 7-8 років з порушенням зору демонструють кращі результати, ніж їх нормально бачать однолітків, практично за всіма субтестам.

Показники виконання субтеста 1 свідчать про достатньо високий рівень сформованості зорово-моторної координації в обох вікових групах. Ці дані підтвердилися при використанні G-критерію знаків. Дошкільнята з нормальним зором не відчувають труднощів при виконанні даного субтеста, що відображає достатній рівень розвитку нервово-м'язової регуляції і контролю рухів дрібних м'язів рук, а також досить розвинене наочно-образне мислення (p <0,05). Діти 6-7 років з косоокістю і амбліопії випереджають вікової еквівалент, що дозволяє вважати функції, що забезпечують виконання зорово-моторної інтеграції високо сформованими. Важливо відзначити, в дошкільному віці із завданням краще впоралися діти з нормальним зором, а в шкільному - діти з косоокістю і амбліопії. У 6-7 років успішна реалізація зорово-моторних інтеграцій, пов'язана, на наш погляд, з переважанням у дітей наочно-образного мислення, достатнього контролю рухів і нервово-м'язової регуляції. Всі обстежені діти 7-8 років продемонстрували високі результати виконання даного субтеста, що дозволяє говорити про хороших темпах формування моторних функцій. Звертає на себе увагу уповільнення темпів розвитку зорово-моторної координації дітей з порушенням зору в 6-7 і прискорення в 7-8 років. Ймовірно, це пояснюється недостатньою сформованістю словесно-логічного і переважанням наочно-образного мислення, яке потрібно для виконання даного субтеста, у дітей експериментальної групи.

Результати виконання завдання на виявлення рівня завадостійкості (субтест 2) показали аналогічну картину: в 6-7 років із завданнями на відновлення сигналів, частково порушених перешкодами, краще впоралися діти з нормальним зором, а в 7-8 років діти з косоокістю і амбліопії. Діти 6-7 років з нормальним зором володіють досить сформованими (p <0,01) фігурно-фоновим розрізненням і вибірковістю при сприйнятті зорової інформації. У дошкільнят з порушенням зору наголошується недостатній рівень розвитку таких властивостей сприйняття як апперцепція і узагальненість, в зв'язку з цим у них відзначається відсутність вибірковості і виділення заданого стимулу з пред'явленого набору в тестовому завданні. До початку навчання в школі у дітей з порушенням зору стійкість зорового сприйняття досить сформована.

Показники константності зорового сприйняття (субтест 3) вище у дітей з порушенням зору обох вікових груп. При цьому дошкільнята з порушенням зору набрали в 2 рази більше балів, ніж це передбачено віковим еквівалентом. Випередження реалізації константності зорового сприйняття у дітей 6-7 років з косоокістю і амбліопії пояснюється тренуванням вибірковості та оцінки зорової інформації в ході корекційних занять з тифлопедагога (думанням зашумленних зображень, підбір до них силуетів і контурів).

У віці 7-8 років високий рівень розвитку константності зорового сприйняття у дітей з порушенням зору пов'язаний з отриманням в ході корекційних занять навички розрізняти перспективні зображення і вловлювати перспективні зміни форми. Однолітки з нормальним зором впоралися із завданнями в межах вікового еквівалента, тому що види діяльності, які вимагають сприйняття «перспективних» властивостей, ще не склалися. Важливо відзначити, до початку навчання в школі у дітей обох груп відзначається уповільнення темпів формування константності, завадостійкості, вибірковості, стійкості зорового сприйняття і зорової пам'яті (p <0,05).

Завдання на візуально-просторове сприйняття (субтести 4 і 5) в обох вікових групах не викликали особливих труднощів, що дозволяє зробити висновок про сформованість зорово-просторового сприйняття у дітей незалежно від гостроти зору. При аналізі даних виконання завдань на візуально-просторове сприйняття (субтест 4) відзначаються достовірні відмінності, в порівнянні з віковим еквівалентом ( p <0,01), що свідчить про уповільнення темпів формування просторового аналізу-синтезу у дітей 7-8 років. Дефіцит просторових відносин в даному віці є фактором ризику при освоєнні читання і письма. Отримані дані відповідають результатам досліджень співробітників Інституту вікової фізіології Російської академії освіти: у дітей з нормальним зором від дошкільного до шкільного віку відзначається зниження темпів розвитку ефективності оцінювання стану об'єкта в просторі. Отже, розвиток зорово-просторового сприйняття дітей з косоокістю і амбліопії укладається в ті ж хронологічні рамки, тобто рівень сформованості просторового аналізу-синтезу, зорової пам'яті, вибірковості та оцінки зорової інформації в 7-8 років стає близьким до вікового еквіваленту [7]. Можна припустити, що рівень зорово-просторового сприйняття не залежить від гостроти зору.

Аналіз сформованості просторових відносин (субтест 5) показав, що випробовувані 6-7 років обох груп незначно випереджають вікової норматив. Дошкільнята з нормальним зором продемонстрували сформоване візуально-просторове сприйняття, зорову пам'ять, вміння вирішувати перцептивні завдання, просторовий аналіз-синтез (p <0,05). Але вже до початку навчання в школі діти з косоокістю і амбліопії відстають від однолітків контрольної групи. Це обумовлено з одного боку відставанням у розвитку зорової пам'яті, просторового аналізу-синтезу, вміння вирішувати перцептивні завдання, а з іншого - порушенням бінокулярного зору. При порівнянні результатів виконання даного субтеста випробуваними різних вікових груп виявлено, що у дітей з нормальним зором даний компонент отримав свій розвиток в 6-7 років, в той час як у дітей з косоокістю і амбліопії становлення просторового сприйняття і вміння вирішувати перцептивні завдання тільки починається в 7-8 років.

Аналіз виконання комплексного субтеста, оцінює зорове сприйняття як цілісний акт (субтест 6), продемонстрував випередження вікового нормативу усіма випробовуваними, але діти з порушенням зору впоралися із завданнями трохи краще. Отримані дані свідчать про компенсаторні можливості системи зорового сприйняття, при яких порушення одного структурного компонента не тягне за собою розпад всього механізму. Високий рівень розвитку будь-якого компонента розвитку зорового сприйняття дозволяє отримати досить високі результати за підсумками всього тестування. У школярів з нормальним зором при виконанні комплексного завдання отримані відмінності в порівнянні з віковим еквівалентом (p <0,05). Це відображає уповільнення темпів реалізації у них наочно-образного і конструктивного мислення, нервово-м'язової регуляції і контролю рухів.

З метою виявлення відмінностей між виконанням завдань дошкільниками з нормальним і порушеним зором був використаний U-критерій Манна-Уїтні. Достовірні відмінності (p <0,05) були виявлені тільки по субтесту 2 (фігурно-фонове розрізнення) між виконанням завдань дітьми 6-7 років. Дошкільнята контрольної групи перевершують однолітків з косоокістю і амбліопії при виконанні завдань по знаходженню заданої фігури при збільшенні кількості фонових фігур. Отримані дані підтверджуються тим, що у віці 6-7 років відбувається остаточне становлення вибірковості та оцінки зорової інформації, зорової пам'яті, завадостійкості та константності зорового сприйняття. Достовірних відмінностей між групами дітей 7-8 років з нормальним і порушеним зором не було виявлено.

Таким чином, у дошкільнят з косоокістю і амбліопії виявлені сформованість зорово-моторних інтеграцій та константность зорового сприйняття, але відзначається відставання за рівнем сформованості завадостійкості зорового сприйняття, вибірковості та оцінки зорової інформації. У дітей 7-8 років з косоокістю і амбліопії має місце високий рівень зорово-моторної координації і завадостійкості зорового сприйняття, але при цьому спостерігається уповільнення темпів реалізації константності зорового сприйняття.

література:

1. Криницька О.І. Специфічні особливості становлення мовлення дітей дошкільного віку в умовах зорової депривації // Вісник ЧГПУ.- 2010.- № 2.- С.138 - 147.

2. Фабер Д.А. Сприйняття. Пізнання // Світ психології 2003.- № 2.- С. 114-124.

3. Казакова Є.В., Морозова Л.В. Особливості формування зорового сприйняття у дітей-сіверян 7-8 років і чинники ризику раннього дизонтогенеза // Експериментальна психологія 2009.- Т. 2, № 4.- С.91-100.

4. Морозова Л.В., Звягіна Н.В., Теребова М.М. Особливості формування системи зорового сприйняття у дітей європейської півночі Росії // Екологія детства.- 2007.- № 5.- С. 38-42.

5. Безруких М.М., Морозова Л.В. Тестовий буклет і демонстраційні картки до «Методики оцінки рівня розвитку зорового сприйняття дітей 5 -7,5 років» .- М .: Нова школа, 1996.- 40 с.

6. спадщини А.Д. Математичні методи психологічного дослідження. Аналіз і інтерпретація даних.- СПб .: Речь, 2008.- 392 с.

7. Жукова Е.А., Четверикова Т.В., Тулякова О.В., Циркін В.І. Зорове сприйняття першокласників і вплив на нього різних факторів // Вісник Поморського університету.- 2005.- № 1.- С. 21-28.