Лорка великий. А тому довго ще будуть звертатися до нього поети і перекладачі, намагаючись передати якось за допомогою російських букв немислиму простоту його іспанських слів і виразів, які як би самі собою складаються в чарівну гармонію віршованих рядків. Рядків, породжених ритмікою калейдоскопического миготіння трудновообразімих Лорковськи образів, які породжують в свою чергу в наших головах і душах настільки ж важко уявлені і трудновиразімие барвисті картини.

Взятися за переклади Лорки мене спонукало одне - повна незадоволеність перекладами, опублікованими в найбільш повному з виходили в нашій країні збірників Лорки - двотомному обраному 1986 роки (М., "Художня література"). Звичайно, два цих томи містять переклади, дуже різняться як за якістю, так і за початковим підходу і самої манері роботи перекладача. Але дуже багато з них здатні привести в замішання читача, що має можливість знайомитися з Лоркой мовою оригіналу. Чи не витримується інтонація вірша, часто змінюється весь його лад, і вірш з перекладу перетворюється в більш-менш вдале перекладення. Перекладачі раз у раз прагнуть "русифікувати" вірш, вводять, наприклад, риму туди, де її у Лорки немає, і де вся ритміка вірша будується на зовсім інших прийомах: повторах, внутрішніх співзвуччях і т.п. Раз у раз, завдяки невдалому підбору синонімів, зрізається добра половина сенсу вірша, і дивно багатозначні Лорковськи рядки перетворюються в якісь плоскі і банальні сентенції. Але найжахливіше, що перекладачі часто-густо дозволяють собі виправляти авторський текст, додавати нові образи, цілі рядки, про які у Лорки немає і згадки, або замінювати прості і ясні Лорковськи слова і вирази розхожими поетичними штампами. І це, якщо не говорити про простих перекладацьких ляпсуси, яких теж вистачає. Інший раз помилки з'являються вже через звичайної неуважності автора перекладу (або підрядника -?), І тоді одне слово може перетворитися в інше, що не має до першого ніякого іншого ставлення, крім того, що вони схожі в написанні.

Тепер я пропоную читачам знайомство з моїм переведенням одного досить невеликого поетичної збірки Лорки. Хоча він і називається "Перші пісні", однак за часом створення віршів є третім і являє Лорку вже сформованим поетом з виробленим, досить характерним поетичним стилем і стійким інтересом до певних сторін життя. Вірші, що увійшли до збірки, відносяться до 1922 року, а сам збірник опублікований друзями поета на початку фатального для Лорки 1936. В додатку дається переклад одного з ранніх, програмних для Лорки віршів - чарівною п'єси "Місяць і смерть" (1919р.) Зі збірки "Книга віршів".

Михайло Владимиров

Від редакції: зі збірки, за погодженням з перекладачем, випущено останній твір - "Пісня".