Пристрасті фатальні: Діана Вишнева станцювала Кармен

Цього введення чекали - кому, як не Діані Вишневій з її пікантність, сексапільністю і динамічної невичерпна танцювати Кармен в знаменитій «Кармен-сюїті» Щедріна-Алонсо-Плісецької.

Цього введення чекали - кому, як не Діані Вишневій з її пікантність, сексапільністю і динамічної невичерпна танцювати Кармен в знаменитій «Кармен-сюїті» Щедріна-Алонсо-Плісецької.

Дві Кармен в біографії прекрасної Діани вже були. З одного, в хореографії Ігоря Бєльського, вона ще в школі отримала престижну золоту медаль в Лозанні. Інша, в постановці Ролана Петі, стала одним з балетних подій Петербурга кінця 90-х. Але за «Кармен-сюїту» Щедріна-Алонсо-Плісецької Вишнева взялася не відразу. Прем'єру в минулому сезоні танцювала Уляна Лопаткіна , Головна візаві Вишневій в просторі петербурзького балету і головна її художня антагоністка. Взагалі поява в одному художньому просторі двох діаметрально протилежних прима-балерин - модель класична, тільки в такій чистоті втілюється вона не часто; от хіба що у легендарних Марії Тальоні і Фанні Ельслер було так само: одна - піднесена, інша спокуслива, одна інтелектуальна, інша чуттєва, одна - небесна, інша - земна.

Взагалі поява в одному художньому просторі двох діаметрально протилежних прима-балерин - модель класична, тільки в такій чистоті втілюється вона не часто;  от хіба що у легендарних Марії Тальоні і Фанні Ельслер було так само: одна - піднесена, інша спокуслива, одна інтелектуальна, інша чуттєва, одна - небесна, інша - земна

Сцена з балету "Кармен-сюїта": Кармен - Діана Вишнева


Так що Вишнева з Лопаткіна приречені тут на порівняння один з одним. І навіть більше, ніж на порівняння з Плісецької, тому що «Кармен-сюїта» вже перестала бути особистим балетом геніальної Майї і з ексклюзивного її вистави стала спектаклем загальнодоступним. Якщо Лопаткіна, розширивши «Кармен-сюїта» межі своєї художньої території, прочитала її як екзистенціальну драму, то у Вишневій це спектакль про любов і ревнощі - не більш, але зате і ніяк не менше. Так що Вишнева з Лопаткіна приречені тут на порівняння один з одним

Сцена з балету "Кармен-сюїта": Кармен - Діана Вишнева, Тореадор - Денис Матвієнко


Вихід Діани здається не таким вже ефектним - Вишнева набирає обертів пізніше. Але що вражає відразу - зрима тілесність, щільність і навіть деяка грубість фактури, чого у тендітної Вишневій бачити ми не припускали. І якраз ніякої пікантності: все її чари і все спокусливі рухи стають раптом певними, як важка артилерія. Така ось кондова і безпрограшна жіночність; що ж, архетип Кармен таке цілком допускає. І в цій досить щільної матерії - два жарких еротичних акценту: пластика рук і гра голими плечима. Вихід Діани здається не таким вже ефектним - Вишнева набирає обертів пізніше

Сцена з балету "Кармен-сюїта": Кармен - Діана Вишнева


Питання, хто ж така Кармен, кого вона любить, кого немає і як крутить двома чоловіками (навіть трьома, в балеті адже є ще Коррехидор), Вишневій чи не здається заплутаним. Історія Кармен, викладена хореографом Альберто Алонсо, у виконанні Діани ясна і зрозуміла, як би написана яскравими фарбами, і весь цей загадковий спектакль теж раптом стає гранично ясним. Ось початок: вона спокусниця, але сама нікого не любить. Ось її дует з Хосе (Ілля Кузнєцов): момент, коли Кармен його полюбила, відзначений тривожним пластичним перепадом. Питання, хто ж така Кармен, кого вона любить, кого немає і як крутить двома чоловіками (навіть трьома, в балеті адже є ще Коррехидор), Вишневій чи не здається заплутаним

Сцена з балету "Кармен-сюїта": Кармен - Діана Вишнева, Хосе - Ілля Кузнєцов

Але центром вистави стає дует з тореадорів (Денис Матвієнко). Вишнева веде його на найтоншої ноті, гранично прихованою і разом з тим напруженої, немов Кармен боїться злякати ту неможливу, що зачаровує, магнетичну близькість, яка зіткана між ними. Щільність зникає, а з'являється витончене пластичне мереживо, натягнуте на вістря філігранних акцентів. Психологічно все очевидно: дует з Хосе і дует з тореадорів - два різні виміри, перший був про любов - але в межах нормальних стосунків, повсякденної реальності; а другий - про те, що дається раз в житті і заради чого взагалі варто жити жінці. Словом, у них з тореадорів трапляється таке, що тут вже не до Хосе.

Словом, у них з тореадорів трапляється таке, що тут вже не до Хосе

Сцена з балету "Кармен-сюїта": Кармен - Діана Вишнева, Тореадор - Денис Матвієнко


Так що тут і вибору-то ніякого немає, а є Рок, який, власне, і персоніфікований хореографом Альберто Алонсо. І наступний епізод, той, що на затіненій сцені, - це те саме, що в опері карткове ворожіння: перед внутрішнім поглядом Кармен проходять образи фатальної розв'язки, які потім виникають при яскравому світлі в монументальному квартеті фіналу: Кармен, Хосе, Тореро і Рок, він же бик на смертельної кориді. Тему кориди, до речі, Вишнева не просто провела через свою партію, але зробила наскрізний: її знак - вигнуті лопаткою кисті рук, такі ж, як у Рока, у якого вони і позначають, і імітують бичачі роги.
До речі, якщо повернутися до порівняння двох прима-балерин в цьому спектаклі, то всупереч звичним кліше сприйняття, класичність Лопаткіна виступала тут модерністської, а вільна Вишнева - традіціоналістка, тому що Лопаткіна своїм танцем інтерпретувала насамперед музику і форму, а Вишнева інтерпретує фабулу, і з музикою її танець пов'язаний перш за все через емоцію. Так що тут і вибору-то ніякого немає, а є Рок, який, власне, і персоніфікований хореографом Альберто Алонсо

Сцена з балету "Кармен-сюїта": Кармен - Діана Вишнева


Прем'єрний для Діани Вишневої спектакль був вдалим: він весь вишикувався, в ньому був драйв, був ансамбль і було загальне дихання, ніж компенсувалася недостатня гострота форми і стилю у обох партнерів Вишневій: у Кузнєцова акцент був зроблений на психологічне осмислення ролі, а Тореро у Дениса Матвієнко іноді нагадував молодого Маяковського, навіть жилетка здавалася майже такий же. Рок (Надія Гончар) був цілком коректний; але роль-то ширше, ніж просто зображення якогось фатального початку, - це ж образ-метафора, це і двійник Кармен, її тіньова сутність, і істота без вигляду, з головою затягнуте в чорне трико, і смерть тореадора в образі бика. І ось ця смерть у Надії Гончар, хоч і сприймалася однозначно, але страшною була. А повинна була бути. І окремо скажемо про Коррехідор: цю роль кожного разу блискуче виконує Дмитро Пихачов, виводячи свого персонажа з другорядного плану на перший. Він як раз не піддався спокусі створити характер і робить акцент на формі - на механістичності пластики Коррехідор. Пихачов і забезпечує той градус грізного містичного напруги, без якого балет «Кармен-сюїта» втрачає свою специфіку.
Інна Скляревская
«Фонтанка.ру»

Фото: Наташа Разіна / прес-служба Маріїнського театру.

Про інших театральних події в Петербурзі читайте в рубриці « Театри »