Академія Наук Республіки Башкортостан

  1. Анкетні дані
  2. список публікацій
  3. Контактні дані
  4. Академія наук Республіки Башкортостан
  1. Анкетні дані

    Народився 30 жовтня 1958 в п. Шакша Уфимського району.

    У 1984 році закінчив Башкирський державний університет. З 1980 р працює в Інституті геології: з 1994 р старший науковий співробітник, з 2008 року по теперішній час завідувач лабораторією магматизму і метаморфізму, з 2012 р заступник директора з наукової роботи та головний науковий співробітник; одночасно в 2002-2012 рр. викладач УГАЕС, з 2008 р - БДПУ, в 2012-2013 рр. - БДУ.

    В даний час Ковальов С.Г. є т.в.о. директора Інституту геології УНЦ РАН.

    Автор понад 280 наукових праць, в тому числі 13 монографій і 5 підручників. Індекс Хірша в системі РИНЦ 20.

  2. список публікацій

    • Ковальов С. Г., Пучков В. Н., Висоцький С. І., Ковальов С. С. Умови освіти магматичних порід при плюмовой процесі (на прикладі західного схилу Південного Уралу) // Доповіді Академії наук. 2017. т. 475, № 2. С. 171-175.
    • Маслов А. В., Ковальов С. Г., Гарєєв Е. З. Низьковуглецеві глинисті сланці рифея Південного Уралу в контексті формування великих магматичних провінцій // Геохімія 2017, № 7, С. 594-608
    • Маслов А.В., Ковальов С.Г. Низьковуглецеві глинисті сланці еталонного розрізу рифея, плюмовой події і розпад суперконтинентів: до аналізу взаємозв'язків // Доповіді Академії наук. 2017. Т. 473. № 5. С. 580-584.
    • Ковальов С.Г., Тимофєєва О.О. Геохімія еклогітов Бєлорєцького комплексу (Південний Урал) і генетична природа їх протолитов // Літосфера. 2017. № 2. С. 27-48.
    • Ковальов С.Г., Саліхов Д.Н., Пучков В.Н. Корисні копалини Республіки Башкортостан (метали) // Уфа: Альфа-реклама. 2016. 554 с.
    • Ковальов С.Г., Пучков В.Н., Висоцький С.І., Ковальов С.С. Перші дані про зміст і розподілі благородних металів в рифейских магматичних комплексах Башкирського мегантиклинория і східній околиці Східно-Європейської платформи // Доповіді Академії наук. 2016. Т. 471. № 4. С. 459-464.
    • Ковальов С.Г., Маслов А.В., Гарєєв Е.З. Благороднометальная спеціалізація теригенних порід нижнього і середнього рифея Південного Уралу // Литология і корисні копалини. 2016. № 6. С. 530-546.
    • Ковальов С.Г., Висоцький С.І., Висоцький І.В. Ресурсний потенціал докембрійських конгломератів Шатакского комплексу, Південний Урал // Руди і метали. 2016. № 4. С. 5-21.
    • Ковальов С.С., Шаріпова А.А., Ковальов С.Г., Мічурін С.В. Мінералогія черносланцевой відкладень Улуелгінско-Кудашмановской зони (Башкирська мегантиклінорій) // Вісник Академії наук Республіки Башкортостан. 2016. Т. 21. № 2 (82). С. 53-64.
    • Ковальов С.Г., Тимофєєва О.О., Піндюріна Е.О. Геохімія еклогітов Максютовского комплексу (Південний Урал) і генетична природа їх протолитов // Геохімія. 2015. № 4. С. 299-327.
    • Ковальов С.Г., Пучков В.Н., Саліхов Д.Н. Нові дані про платіноносних колчеданових родовищ Південного Уралу // Доповіді Академії наук. 2015. Т. 464. № 2. С. 188.
    • Kovalev SG, Timofeeva EA Thermodynamic conditions of formation and geodynamic reconstruction for the eclogites of beloretsk complex (South Ural) // Вісник інституту геології Комі наукового центру Уральського відділення РАН. 2015. № 9 (249). С. 3-10.
    • Ковальов С.Г., Ковальов С.С. Благороднометальний ресурсний потенціал теригенних відкладень Башкирського мегантиклинория // Вісник Академії наук Республіки Башкортостан. 2015. Т. 20. № 1 (77). С. 33-41.
    • Ковальов С.Г., Висоцький С.І., Ковальов С.С. Благородні метали в магматичних комплексах Башкирського мегантиклинория і східній околиці Східно-Європейської платформи // Известия Уфимського наукового центру РАН. 2015. № 3. С. 90-98.
    • Ковальов С.Г., Пучков В.Н., Ковальов С.С. Перші знахідки зігеніта (CоNi2S4) в пікрітових і пікродолерітових комплексах Південного Уралу // Доповіді Академії наук. 2014. Т. 457. № 3. С. 308.
    • Ковальов С.Г., Пучков В.Н., Висоцький С.І., Котляров В.А. Перші результати вивчення хімічного складу і морфології золота родовища Туба-Каїн (Південний Урал) // Доповіді Академії наук. 2014. Т. 457. № 5. С. 559.
    • Ковальов С.Г., Гарєєв Е.З., Маслов А.В. Перші дані про благороднометалльной спеціалізації теригенних порід нижнього і середнього рифея Південного Уралу // Известия вищих навчальних закладів. Геологія і розвідка. 2014. № 4. С. 33-37.
    • Ковальов С.Г., Ковальов С.С., Піндюріна Е.О., Котляров В.А. Сульфідна мінералізація пікрітових і пікродолерітових комплексів Південного Уралу // Записки Російського мінералогічного суспільства. 2014. Т. 143. № 5. С. 74-84.
    • Ковальов С.Г., Піндюріна Е.О., Тимофєєва О.О. Еклогіти Максютовского комплексу: геохімія і генезис // Вісник Академії наук Республіки Башкортостан. 2014. Т. 19. № 3. С. 29-42.
    • Маслов А.В., Ковальов С.Г. Благороднометалльная спеціалізація терріген них порід нижнього і середнього рифея Башкирського антиклинория (Південний Урал) // Геологія і мінерально-сировинні ресурси Сибіру. 2014. № 3 с-2. С. 14-17.
    • Ковальов С.С., Ковальов С.Г. Ресурсний потенціал вуглецевих відкладень Башкирського мегантиклинория // Известия Уфимського наукового центру РАН. 2014. № 4. С. 112-120.
    • Ковальов С.Г., Тимофєєва О.О. Перші дані по геохімії і изотопии вуглецю графітових еклогітов Максютовского комплексу (Південний Урал) // Вісник інституту геології Комі наукового центру Уральського відділення РАН. 2013. № 3 (219). С. 8-11.
    • Ковальов С.Г., Висоцький І.В., Мічурін С.В., Ковальов С.С. Геологія, мінералогія і металогенічна спеціалізація углеродсодержащих товщ Улуелгінско-Кудашмановской зони (західний схил Південного Уралу) // Літосфера. 2013. № 3. С. 67-88.
    • Ковальов С.Г. Благороднометальное оруденение в докембрійських конгломератах західного схилу Південного Уралу // ГЕОРЕСУРСИ. 2012. № 8 (50). С. 28-33.
    • Носова А.А., Сазонова Л.В., Каргін А.В., Ларіонова Ю.О., Горожанин В.М., Ковальов С.Г. Мезопротерозойського внутріплітнимі магматическая провінція Західного Уралу: основні Петрогенетическая типи порід і їх походження // Петрологія. 2012. Т. 20. № 4. С. 392.
  3. Наукова та інноваційна діяльність

    Наукова діяльність присвячена загальної та регіональної геології (магматизм, метаморфізм, рудоутворення).
    Ковальовим С.Г. розроблено динамічну модель рифтогенеза для ранньо-среднеріфейского етапу розвитку Південного Уралу; обґрунтовано існування двох генетичних типів пікрітових асоціацій і розроблена модель освіти диференційованих тел в корови умовах; доведена приналежність протолитов еклогітов Максютовского метаморфічного комплексу до магматичних порід океанічної стадії розвитку палеоУрала; вперше на Уралі виявлені і детально охарактеризовані нові типи благороднометальной мінералізації в докембрійських конгломератах і вуглець сланцях; розроблена генетична модель процесів рудоутворення для докембрійських структурно-речових комплексів палеоконтінентального сектора Південного Уралу. Вперше на території Уральського регіону С.Г.Ковалевим з співавторами виявлені і описані сульфоселеноарсеніди золота і срібла, мінерали рідкоземельних елементів, урану і торію в черносланцевой породах і докембрійських конгломератах, а також самородне золото в гипербазитах масивів Крака.

  4. Контактні дані

    Адреса :. 450077, м Уфа, вул. Карла Маркса, 16/2.
    Тел .: (347) 272-82-56, 273-03-58 (ф.).
    E-mail: [email protected] .



  5. Академія наук Республіки Башкортостан

    Державна бюджетна наукова установа «Академія наук Республіки Башкортостан» вирішує завдання наукового забезпечення розвитку Республіки Башкортостан і її багатонаціонального народу, бере активну участь в інтеграції дослідницької, інноваційної діяльності наукових організацій, вищих навчальних закладів та підприємств республіки, зміцнює зв'язки між наукою і освітою, розвиває співробітництво наукових організацій республіки з російським і світовим науковими спільнотами Державна бюджетна наукова установа «Академія наук Республіки Башкортостан» вирішує завдання наукового забезпечення розвитку Республіки Башкортостан і її багатонаціонального народу, бере активну участь в інтеграції дослідницької, інноваційної діяльності наукових організацій, вищих навчальних закладів та підприємств республіки, зміцнює зв'язки між наукою і освітою, розвиває співробітництво наукових організацій республіки з російським і світовим науковими спільнотами.

    Сьогодні Академія наук Республіки Башкортостан - сучасне, мобільне, що динамічно розвивається наукова установа, яка координує наукові дослідження в Башкортостані. Питання інтеграції фундаментальних і прикладних досліджень, інноваційної діяльності наукових установ і вищих навчальних закладів республіки є першорядними в Академії наук Республіки Башкортостан.

    Користувачі можуть отримати оперативну та повну інформацію про ГБНУ "Академії наук Республіки Башкортостан" (її структурі, установах, тематиці наукових досліджень, досягнення і відкриття, новинах і т.д.). Тут також представлена ​​історія створення, становлення та діяльності Академії наук Республіки Башкортостан, інформація про її членах - відомих вчених республіки, країни, світу.