Фото з сайту visualphoto.com

Євроінтеграційні прагнення України, мабуть, найбільш помітні поки в галузі вищої освіти. У квітні-травні успішно пройшло перше в історії нашої країни загальнонаціональне незалежне тестування. А недавно головне освітнє відомство завершило роботу над проектом нової редакції Закону "Про вищу освіту", який 31 травня був переданий на розгляд профільного Комітету ВР. І, судячи з усього, вже нинішні першокурсники зможуть скористатися його перевагами. Про те, які нововведення закладені в новому документі, ми попросили розповісти директора департаменту вищої освіти Ярослава Болюбаша, який є одночасно керівником редакційної групи.

"ВЛІВАЙМОСЯ". Приєднання України у 2005 році до Болонського процесу передбачає повноправне входження нашої країни в загальноєвропейський освітній простір. Але необхідною умовою для цього є адаптація внутрішньої системи освіти з європейською не тільки на декларативному, а й на законодавчому рівні. Що і було зроблено в дуже стислий для такого роду роботи чотиримісячний термін.

Оновлений закон називають ледь не революційним, що передбачає "суттєву реструктуризацію системи національної вищої освіти, розширення автономії вищих навчальних закладів, удосконалення їх фінансово-господарської діяльності та підвищення ролі студентського самоврядування". Що ж, спробуємо розібратися з його основними моментами.

ТРИ РІВНЯ ЗАМІСТЬ ЧОТИРЬОХ. Насамперед передбачається трансформувати внутрішню чотирьохрівневу систему в трирівневу європейського зразка. Зараз, нагадаємо, в Україні діє 4 освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст (магістр) плюс науковий (кандидат наук, старший науковий співробітник, доктор наук). А там обходяться тільки трьома: бакалавр, магістр і доктор філософії (освітньо-науковий рівень). Але при цьому бакалаври у них "повноцінні", тобто крім рівня мають ще й кваліфікацію. А у нас вони вважалися як би проміжною стадією, тому за 10 років існування бакалаврату для них так і не визначили місце в Державному класифікаторі професій. Тому серед роботодавців панувало упередження, що бакалавр - це недоучка, і незрозуміло було, чи визнавати взагалі таких фахівців.

Тепер бакалаври стануть повноправними фахівцями, які можуть обіймати певні посади або можуть продовжити навчання на магістра. Це передбачає відхід від понять "неповне", "базове" і "повну вищу освіту". А ось найбільш популярна перш кваліфікація "спеціаліст" взагалі скасовується, а буде тільки універсальний "магістр". Але буде додатково вказуватися, що він може в подальшому вести наукову діяльність, а в технічній сфері будуть магістри інженерії.

Може виникнути питання, чи не доведеться випускникам минулих років "конвертувати" старі дипломи? Ні, не доведеться, дипломи будуть прирівнюватися за аналогічним кваліфікаціями: старі бакалаври до нових, а фахівці - до магістрів. Натомість вирішили зберегти підготовку молодших спеціалістів як національну особливість. Це буде так званий короткий цикл вищої освіти в дворічних професійних коледжах (нині технікуми).

Були пропозиції повністю відмовитися від цієї сходинки, але ми вважаємо, що це неправильно. По-перше, технікуми ведуть унікальну підготовку фахівців середньої ланки на базі 9 класів, дуже затребуваних на ринку праці, тобто ведуть ранню профорієнтацію. Нарешті вони розташовані в основному в райцентрах і є свого роду центрами культури і освіти, та й хлопці, які проходять школу технікумів, є більш професійно зрілими, ніж їх однолітки після середньої школи.

В НАУЦІ. Натомість нинішнього кандидата наук буде доктор філософії, але у відповідних областях наук. Причому на "доктора" доведеться вчитися стаціонарно, як на бакалавра або магістра, тобто це будуть фактично такі ж студенти. Тоді як раніше в аспірантурі системного навчання не було, а була лише "підготовка дисертації".

Як ще одну національну особливість вирішили залишити доктора наук. Хоча в Європі такого поняття немає, а є тільки доктор філософії. Однак передбачається, що звання доктора наук буде даватися за особливі досягнення і їх буде набагато менше, ніж зараз.

Ще одна новинка - вчене звання "старший науковий працівник" замінили на іноземне "ад'юнкт", а "доцент" і "професор" збереглися.

БЕЗ АКРЕДИТАЦІЇ. Скасовується також поділ вузів за рівнями акредитації. Зараз, як відомо, вони бувають від I до IV рівня.

- Такий поділ було надуманим, - вважає Я. Болюбаш. - Адже освітньо-кваліфікаційних рівнів було три: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст (або магістр), а рівнів акредитації вузів чомусь виявилося чотири. Уже в цьому парадокс! Це вносило плутанину, коли в одному вузі різні спеціальності могли бути акредитовані за різними рівнями. Наприклад, одна з III, а інша по IV, тоді як сам вуз проходив по IV рівню. Це фактично вводить в оману абітурієнта, якому насправді важлива акредитація спеціальності, на яку він надходить. У свою чергу, керівництво вузу витрачало великі кошти на поїздки і пробивання статусу для свого вузу.

Тому вирішено, що будуть просто університети, академії і коледжі. Але вводяться чіткі вимоги щодо кількості учнів студентів і обсягами підготовки наукових кадрів, які повинні забезпечити вузи відповідно до статусу (див. Схему). Така практика прийнята в усьому світі, і обумовлена ​​вона "економічною ефективністю" навчання одного студента за державний рахунок. Хоча нам тут слід було б підняти планку ще вище, але ми розуміємо, що вузи не зможуть відразу перебудуватися. Доведеться їм на ходу підтягуватися, кооперуватися і - укрупнюватися. А то у нас зараз є такі університети, де на бюджетних місцях денної форми навчання числиться всього ... 700 студентів, і інші університети зі статусом національних за кількістю спеціальностей відповідають рангу факультету. Сьогодні вони ще якось заробляють на "платниках", але через кілька років їх просто не стане з демографічних причин, а значить, доведеться виживати самотужки.

Через таку рассредоточенности і недовантаження викладацьких кадрів знижується якість освіти і відбувається його необгрунтоване подорожчання для держави. Адже на утримання кожного ректора або професора виділяється певна кількість помічників, автомобілів та інших "засобів виробництва". В ідеалі кожен професор або доцент повинен читати курс не 20, а мінімум 100-150, а то і 200 студентам. У свою чергу, університетські кафедри нині мають всього по 5-6 фахівців з науковими званнями, і зрозуміло, що ніякої наукової діяльності така кафедра вести не може. А повинно бути їх кілька десятків: одні ведуть навчальний процес, інші - наукові напрямки, треті поєднують і те, і інше. Адже наукова складова - це необхідна умова університетської освіти. Плюс до того не обійтися без "комерціалізації", тобто вузи повинні навчитися продавати свій науковий продукт, заробляючи тим самим кошти на оновлення інфраструктури вузу і передове наукове обладнання.

Вирішено повністю відійти від іменування вузу "інститутом", інститут тепер буде лише структурним підрозділом університету, як факультет. Але з іншими характеристиками. Якщо для факультету досить 3 кафедр, то для інституту потрібно мінімум 5 плюс обов'язкова наявність наукової складової. Щоб не було механічного перетворення факультетів в інститути ".

ГАРАНТІЇ ТА ОБОВ'ЯЗКИ. Новою редакцією передбачено, що випускники, які навчалися за держзамовленням і підписали тристоронню угоду "студент-вуз-роботодавець", повинні відпрацювати не менш 3 років, а випускники військових вузів - відслужити. Але при цьому за ними закріплюються соцгарантії (виплата допомоги на облаштування в розмірі трьох окладів, надання житла і ін.). Якщо ж він звільниться до закінчення терміну, повинен відшкодувати в бюджет витрачені гроші, а в разі відмови їх будуть стягувати в судовому порядку. На цей рахунок були протести. Але держава повинна якось себе захищати.

Вузам дали також деякі фінансові свободи, дозволивши відкривати банківські рахунки, в т.ч. депозитні. Однак вони не можуть передавати в оренду майно, обспечівает виконання статутної діяльності, а решту майна і земля передаються в оренду без права викупу.

Виборні посади. За чинною редакцією час заняття керівних виборних посад обмовляється конкретними термінами, а іноді довічно. Так, завкафедрою вибирається на 5 років (в вузах зі статусом національних - на 7 років), ректор - без обмежень. У новому розумінні ми всюди поставили приставку "до":

- керівники інституту, факультету, завідувач кафедри - до 5 років;

- (в вузі зі статусом національного) - до 7 років;

- ректор, керівник коледжу - не більше 2 термінів поспіль.

Тобто термін зайняття посади може скорочуватися - залежно від ефективності роботи її власника.

Зате посилили роль студентського самоврядування. Його представників повинно бути не менше 10% в складі Вченої ради або органу управління структурним підрозділом (інститутом, кафедрою, коледжем).

БОРОТЬБА З вузами-одноденки. Обов'язковою умова видачі вузу ліцензії буде наявність у нього власної або орендованої не менше ніж на 10 років матеріально-технічної бази, яка відповідає встановленим нормативам. А то зараз вузи або їх філії відкриваються де попало, без будь-якої інфраструктури, в т.ч. в колишніх дитсадках. І так само легко закриваються. Тим самим будуть відсікатися вузи-одноденки, які займаються не більше ніж "заробітчанством".

СКІЛЬКИ ВЧИТИСЯ. Тривалість навчання на кожному етапі залишилася колишньою: на молодшого спеціаліста на основі повної загальної середньої освіти - 2 роки, на основі базової середньої (9 класів) - 4 роки; на бакалавра після 11 класів три-чотири роки, а на основі молодшого спеціаліста на 1-2 роки менше. Вчитися на магістра після 11 класів середньої школи доведеться п'ять-шість років, а якщо стартувати з бакалавра - півтора-два роки.

ЖИТТЯ ПІСЛЯ ДИПЛОМА. Європейський підхід передбачає збільшення ролі післядипломної освіти. Тобто людина зможе вчитися мало не постійно. Першу освіту стане базовим, і в залежності від ситуації на ринку праці громадянин зможе в подальшому отримувати додаткову кваліфікацію або повністю перекваліфікуватися. Але тут важливо, щоб забезпечувався декларований рівень якості освіти.

ДРУГЕ БЕЗКОШТОВНЕ. Зараз діє норма, за якою всі громадяни мають право на безкоштовну вищу освіту, але тільки якщо воно виходить вперше. Вона залишилася в силі, плюс додано положення, за яким в окремих випадках, у випадках, визначених Кабміном, безкоштовним може бути і другу освіту. Наприклад, якщо людина отримала травму і не може далі працювати за своєю спеціальністю. Або, скажімо, вчитель математики працює в маленькій сільській школі, де зменшилася кількість учнів. Оптимальним буде дати йому можливість за казенний рахунок отримати кваліфікацію по другому предмету, а не містити другого вчителя.

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ. Перш у нас діяла "самозамкнутая" система вищої освіти, коли всі вчилися на батьківщині і ніхто нікуди не їздив. За Болонським канонам всі вузи "можуть вести спільну освітню діяльність з іноземними навчальними закладами за програмами дво- та багатостороннього обміну студентами, докторантами, педагогічними і науковими працівниками, ... видавати документи про вищу освіту". Словом, йдемо до повної мобільності та свободи вибору навчального закладу. Студенти можуть на певний час їхати в іншу країну на навчання, а потім отримувати відразу два дипломи - нашого та іноземного зразка.

Як буде виглядати нова структура вузів, дивіться ТУТ .

КОМУ ДОПОМОЖЕ СИСТЕМА "КОНКУРС"

І ще про одну новинку, яку презентувало днями Міносвіти. Інформаційна система "Конкурс" була розроблена спеціально для допомоги нинішнім "сертифікованим" абітурієнтам і призначена для оперативного відображення інформації про конкурсну ситуацію в навчальних закладах III-IV рівнів акредитації. Система доступна в інтернеті на сайті http://vstup.info .

Передбачається, що сюди будуть стікатися (в щоденному режимі) найсвіжіші дані про конкурсну ситуацію у вишах, що допоможе претендентам приймати більш зважене рішення про подачу документів і остаточному виборі вузу.

- Загальна кількість поданих заяв.

- Кількість заяв на бюджетні місця.

- Кількість пільговиків на позаконкурсний або цільовий прийом.

- Максимальна і мінімальна сума балів сертифікатів з конкурсних предметів.

А також відображаються характеристики і умови вузу:

- Ліцензовані обсяги прийому за спеціальностями.

- Обсяг держзамовлення.

- Перелік конкурсних дисциплін.

- Вартість року навчання за контрактом.

Така оперативне зведення може зіграти вирішальну роль під завісу конкурсних випробувань для тих, чий сумарний бал сертифікатів знаходиться на рівні або трохи нижче прохідного. Все просто: через те, що багато абітурієнтів подадуть документи не в один, а відразу в кілька вузів, прохідний бал в останній момент почне знижуватися, особливо в вузах "другого вибору". І тут не можна позіхати тим, хто знаходиться "на межі" прохідного. Адже на коливання відпущено всього п'ять днів після оголошення списку рекомендованих до зарахування. Тут-то і допоможе зорієнтуватися система "Конкурс".

Сайт вже працює. Поки прийом документів ще не відкритий, на сайті вивішені загальні відомості: код і назви спеціальностей у кожному вузі, перелік сертифікатів, які беруть участь в конкурсних випробуваннях, і вартість навчання на контрактній основі. А також реквізити вузів: адреси, телефони, позначення веб-сайтів та електронної пошти.

вузи

Кінець прийому документів

зарахування

зі статусом національних

15 липня

до 5 серпня

інші ІІ-ІV рів. аккр.

22 липня

до 10 серпня

на програму молодшого спеціаліста

29 липня

до 15 серпня

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram