Донецький національний академічний театр опери та балету ім. А.Б. Солов'яненка

Історія театру
Донецький національний академічний театр опери та балету ім. А.Б. Солов'яненка був створений в 1932 році в м Луганську на базі Пересувного оперного театру Правобережної України. У документах Наркомосу України пропонується з 15 березня 1932 року передати Пересувну оперу в розпорядження Донецького театрального тресту для постійного обслуговування населення Донбасу . 1 вересня 1932 р оперою О. Бородіна "Князь Ігор" був відкритий перший театральний сезон. Художнім керівником і режисером театру був заслужений артист республіки Микола Миколайович Боголюбов, музичним керівником і головним диригентом театру був заслужений артист республіки Олександр Гаврилович Єрофєєв. У театрі працювали: диригент Макс Купер, режисер Олександр Здиховська, балетмейстер Марк Цейтлін, художники - Олесь Власюк, Едуард Ляхович.
У репертуарі театру 1935 року: "Пікова дама", "Євгеній Онєгін" П.Чайковського, "Кармен" Ж. Бізе, "Фауст" Ш. Гуно, "Ріголетто", "Травіата", "Аїда" Дж.Верді, "Мадам Баттерфляй "Дж.Пуччіні," Паяци "Р.Леонкавалло", "Севільський цирульник" Дж.Россіні, "Запорожець за Дунаєм" С.Гулак-Артемовський, "Казки Гофмана" Ж. Оффенбаха.
Балети: "Раймонда", "Червоний мак" Р. Глієра, "Ференджі" Б.Яновского. У складі театру було 40 артистів хору, 45 артистів балету, 45 артистів оркестру, 3 складу солістів. Всього в театрі працювало 225 осіб.
До 1940 року визначилася група талановитих майстрів оперної сцени: диригенти: Е.М.Шехтман, А.Ф.Ковальскій, режисер А.А.Здіховскій, художник Е.І.Ляховіч, П.І.Злочевскій. Першими виконавцями, які принесли славу театру були Юрій Сабінін, Надія Лотоцька, Олександр Мартиненко, Павло Нікітенко, Тамара Собецька, Тамара Подільська та ін.
У 1936 році в м Донецьку ( Сталіно ) Починається будівництво театру. Головним архітектором будівництва призначений Людвіг Іванович Котовський, головним інженером Соломон Давидович Кроль.
12 квітня 1941 р Донецький музичний театр відкриває свій сезон в новому театральному будинку спорудженому за проектом архітектора Людвіга Івановича Котовського прем'єрою опери М. Глінки "Іван Сусанін" (постановники: режисери - І.М.Лапіцкій і Я.С.Пресман, диригент А.Ф.Ковальскій, художник Е.І.Ляховіч). Сьогодні будівля театру є пам'яткою архітектури.
Першим директором і художнім керівником театру був видатний оперний режисер, послідовник системи Станіславського в музичному театрі, заслужений артист РРФСР Йосиф Лапицкий. Перші артисти прибули в Донецький театр з Москви, Ленінграда, Києва, Луганська та Вінниці. До складу оркестру увійшли кращі музиканти Луганського і Вінницького театрів опери і балету, Сталінської обласної філармонії. З перших днів організації колективу проводилася робота з глядачем: виїзні вистави, бесіди, концерти. Здійснювалися нові постановки оперних і балетних вистав.
У репертуарну афішу 1941 року було включено: опера Ш. Гуно «Фауст» - прем'єра відбулася 4 травня 1941 р опера Р.Леонкавалло «Паяци» - прем'єра 22 травня, опера Дж. Россіні «Севільський цирульник» - прем'єра в червні. 7 серпня 1941 року відбулася прем'єра першого балетного спектаклю "Лауренс" А.Крейна. Партію Лауренсии танцювала Ніна Гончарова, пізніше заслужена артистка України.
В період Великої Вітчизняної війни колектив театру був евакуйований в Киргизьку республіку (з Сазановку), а в червні 1942 року переїхав в м Пржевальськ, де продовжував працювати над створенням нових вистав і проводив концертну діяльність у військових частинах і госпіталях.
Починаючи з 25 грудня 1941 року триває робота театру в окупації. Окупаційна газета Юзівської міської управи "Донецький вісник" інформує про те, що 1 січня 1942 року Українська музично-драматичний театр відкриває свій сезон оперою С. Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм". З червня 1942 році директором і режисером театру був призначений режисер Мюнхенської опери Тоні Грашбергер і театр перейменовується на Міський театр опери і балету. У липні 1943 року театр знову перейменовують на Фронтову оперу - FRONT-OPER Stalino.
У квітні 1944 року в театр з евакуації повернулися артисти на чолі з режисером Олександром Здиховська, художником Едуардом Ляховичем. І вже у вересні 1944 року в театрі відбулася прем'єра опери А. Бородіна «Князь Ігор». «Половецькі танці» в опері поставив балетмейстер Великого театру, заслужений артист республіки Касьян Голейзовський.
Театр стає центром музичної культури Донецького краю, сценою для українського і зарубіжного, класичного і сучасного оперного та балетного мистецтва, класичної оперети, музичних вистав для дітей.
У 1946 році при театрі організована хореографічна студія, яку очолила Клавдія Васіна (солістка балету Національної опери України). Завдяки цій студії, Донецька трупа поповнювалася молодими артистами, що сприяло постановці балетних вистав. Значних успіхів домоглася балетна трупа театру під керівництвом головного балетмейстера театру А.П.Гірмана. У 1947 р відбулися перші балетні вистави - балет Б.Асафьева "Бахчисарайський фонтан", який 38 років був у репертуарі театру і "Лілея" К.Данкевіча. У 1948 р відбулася прем'єра балету П. Чайковського "Лебедине озеро".
У вересні 1947 року Донецький російський музичний театр був перейменований в Сталінський державний російський театр опери і балету. У 1961 році перейменований в Донецький державний російський театр опери і балету.
У творчих колах колишнього СРСР Донецький театр називали "лабораторією сучасної опери". Велика заслуга в цьому головного режисера театру, народного артиста України Олександра Опанасовича Здиховська, який за роки своєї роботи в театрі поставив більше 70 оперних і музичних вистав. Вперше в Україні, саме на сцені Донецького театру опери і балету поставлені опери: "Заручини в монастирі", "Семен Котко" С.Прокоф'єва , "Дон Жуан" В.А.Моцарта, "Андре Шеньє" У.Джордано, "Ярослав Мудрий" Ю.Мейтуса і ін.
Донецький театр опери і балету одним з перших в Україні звернувся до творів сучасних українських композиторів, здійснивши постановку вистав: "Сорочинський ярмарок", "Оксана" за мотивами поеми Т. Шевченка, "Сліпа", "Наймичка" В.Гомолякі, «Маруся Богуславка »А.Свешнікова," Лісова пісня "Н.Скорульской," Незраджена любов "Л. Колодуба," Катерина "М.Аркаса," Лілея "К.Данкевіча," Запорожець за Дунаєм "С.Гулак-Артемовського," Наталка Полтавка " М.Лисенка.
На сцені Донецького театру були поставлені спектаклі компорзіторов національних республік: "Шуралле" Ф.Ярулліна, "Кето і Коте" В.Думбадзе, "Спартак" А. Хачатуряна, "Тисяча і одна ніч" Ф.Амірова і ін.
У репертуарну афішу театру, крім класичних творів, вводилися спектаклі цивільного і соціального звучання українських композиторів: "Крізь полум'я" Губаренко - це перша опера про революційний Донбасі, "Тихий Дон" І.Дзержинського і ін. Український композитор Гомоляки саме для Донецького театру створив партитуру балету "Чорне золото". Це балет про трудівників Донбасу, які видобувають з надр землі "Чорне золото" - вугілля. Вперше в хореографічному мистецтві було порушено тему шахтарської праці.
Славу і гордість театру в різні роки становили прославлені артисти: Ю.Сабінін, Е.Горчакова, Т.Подольская, А.Колобов, А.Галенкін, Ю.Гуляев, О.Коробейченка, Н.Момот, В.Землянський, Г.Калікін , Р.Колесник, М.Веденева, А.Бойцов, режисер - А.Здіховскій, художники - В. Московченко, Б. Купенко, В. Спевякін; диригент - Т.Мікітка, а на сцені Донецького театру в різні роки танцювали і співали такі корифеї і майстри сцени, як народні артисти Радянського Союзу Іван Козловський, Сергій Лемешев, Марія Бієшу, Ольга Лепешинська, Марина Семенова, К.Шульженко, А. Солов 'яненка і мн. інші.
13 вересня по 1 жовтня 1979 на сцені Московського державного академічного музичного театру К. С. Станіславського і В.І. Немировича-Данченка відбулися гастролі Донецького державного академічного російського театру опери і балету. В. гастрольну афішу театру, вперше приїхав з творчим звітом до Москви увійшли кращі спектаклі театру. Опери: "Крізь полум'я" В.Губаренка, "Десять днів, які потрясли світ" М.Кармінского, "Ярослав Мудрий" Ю.Мейтуса, "Царська наречена" М. Римського - Корсакова, "Дон Жуан" В. Моцарта, "Орфей "К.Глюка," Лючія ді Ламмермур "Г. Доніцетті," Дівчина з Заходу "Дж.Пуччіні," Андре Шеньє "У. Джордано. Балети: "Ромео і Джульєтта" С.Прокоф'єва, "Муза поета" В.ДОЦЕНКО і В.Стародубского, дитячий балетний спектакль "Малюк і Карлсон" Ю.Тер-Осипова. За час гастролей було показано 22 вистави, на яких побувало близько 30 тисяч москвичів і гостей міста.
З великим успіхом відбулися творчі звіти театру і в Києві.
Провідні артисти запрошувалися на гастролі в багато країн світу.
За великі заслуги в розвитку радянського мистецтва 2 листопада 1977р. театру було присвоєно почесне звання «академічний».
1 лютого 1983 р за успіхи в розвитку театрального мистецтва. театр був нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР.
У 1992 році при театрі була створена школа хореографічної майстерності Вадима Писарєва .
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р театру було присвоєно ім'я А.Б. Солов'яненка.
З 1993 року в театрі проводиться міжнародний фестиваль «Зірки світового балету», засновником і художнім керівником якого є Вадим Писарєв - народний артист України, лауреат міжнародних конкурсів артистів балету в Москві, Гельсінкі, Парижі, Джексона, постійний учасник найвидатніших святкувань, що проводяться в різних країнах світу, де він виступав з найвідомішими артистами сучасності. Удостоєний призу ЮНЕСКО "Кращий танцівник світу - 95".
Зараз Вадим Писарєв є художнім керівником театру і зосереджений на традиціях і постановках класичного балету. За ці роки у фестивалі взяли участь близько 300 найсильніших танцівників з 25-ти країн світу. У листопаді 2009 року відбувся XVI Міжнародний фестиваль «Зірки світового балету».
У 2009 році в театрі відбувся VI Міжнародний фестиваль дитячих балетних вистав «Гран Па» - наймолодший і єдиний в Україні. Створений зусиллями дирекції театру, «Гран Па» вже має свою історію і своїх шанувальників. У фестивалі беруть участь вихованці різних хореографічних шкіл з України, країн ближнього і далекого зарубіжжя.
Сьогодні в балетній трупі театру працюють вже визнані майстри і талановита молодь, яка завоювала визнання на міжнародних конкурсах артистів балету. З колективом артистів працюють талановиті та досвідчені педагоги-репетитори: головний балетмейстер театру народна артистка України Е. Хасянова, народна артистка України Г.Кірілліна, заслужена артистка України Е.Огурцова.
З оперним і балетним мистецтвом Донецького театру опери і балету знайомі глядачі багатьох міст і республік колишнього Радянського Союзу, а також за кордоном: Німеччини, Польщі, Чехословаччини, Болгарії, Югославії, Швеції, Австрії, Норвегії. Балетна трупа театру запрошується на гастролі в США, Англію, Японію, Китай, Корею; оперна трупа, симфонічний оркестр і хор - в Італію, Іспанію, Швейцарію. Хор театру під керівництвом головного хормейстера театру народної артистки України Людмили Стрельцової, крім участі в гастролях театру неодноразово гастролював з великою концертною програмою за творами світової хорової класики в Іспанії, Швейцарії, Бельгії, Франції та ін. Сьогодні хор театру визнаний одним з кращих в Україні.
В репертуарі театру вистави, яких немає ні в одному оперному театрі України: "Богдан Хмельницький" К.Данкевіча, "Фальстаф", "Любовний напій", Г. Доніцетті. Опера "Богдан Хмельницький" стала всеукраїнським подією. З тріумфом опера пройшла у Львові та Києві. Цей всеукраїнський проект, присвячений 400-річчю від дня народження Богдана Хмельницького і 100-річчю від дня народження К.Данкевіча, продемонстрував не тільки культурне, а й державну єдність України.
Театр продовжує завойовувати любов і авторитет глядачів цікавим репертуаром, експериментуванням, запрошуючи кращих режисерів, диригентів, хореографів. В останні роки колектив театру працює над програмою відродження кращих творів світової та української класики.
Сьогодні театр є невід'ємною частиною культури Донбасу, і за 77 років свого існування вписав яскраву сторінку в літопис українського театрального мистецтва. Колективом театру здійснено понад 250 постановок опер, балетів, оперет, музичних комедій, дитячих музичних казок за творами українських, зарубіжних композиторів, творів сучасних авторів. Немає жодного визнаного класичного твору, з яким театр не познайомив би донецького глядача за період своєї творчої діяльності.
27 листопада 2009 року Президент України Віктор Ющенко, в Донецькій облдержадміністрації зустрівся з представниками Донецького академічного державного театру опери та балету ім. А.Б. Солов'яненка. Глава держави вручив Указ про присвоєння статусу - НАЦІОНАЛЬНОГО - Донецькому академічному державному театру опери та балету імені А.Б. Солов'яненка.

редактор Т.Мельнікова

будівля театру
Театр побудований за проектом архітектора Л.Котовского, який прагнув досягти урочистій монументальності форм, переконливою виразності і нових планувальних рішень. Котовський ставив собі за мету досягти синтетичної монументальної композиції зовнішнього образу споруди в дусі соціалістичного реалізму.
Переробивши ренессансовие прийоми композиції, побудованої на спокійному велич і гармонійних пропорціях обсягів, будівля театру увінчана барельєфами і об'ємною скульптурою, які підкреслюють і завершують основний архітектурний задум.
Будівля театру була спочатку запроектовано для драматичних постановок. Після постанови про створення музичного театру знадобилося внесення в процесі будівництва ряду коректив в окремі планувальні рішення.
Архітектура театру вирішена в класичному стилі. Головний фасад з лоджією звернений на театральну площу. Висота фасаду з боку площі близько 30 метрів. Будівля розташована по осі проспекту Театрального, між вулицею Артема і бульваром Пушкіна. Площа і сходи організовують зручний підхід до театру з трьох сторін.
Глядацька зала, фойє, стелі і стіни театру пишно декоровані ліпленням і відповідної легкої позолотою.
В окремих нішах фойє встановлені скульптурні бюсти композиторів, письменників і декоративні вази. Глядацька зала вирішено у вигляді партеру на 650 місць і бельетажу на 320 посадочних місць, невеликими балконами.
Над бельетажі і балконами глядацького залу в нішах встановлені бюсти видатних композиторів і поетів. Форма побудови рядів місць в партері і на бельетажі така, що забезпечує хорошу видимість. Крісла в залі для глядачів напівм'які, оббиті оксамитом. У центрі стелі залу підвішена велика кришталева люстра.
Театр має механізовану сцену, що складається з основної сцени площею 560 квадратних. метрів. Сцена Донецького театру обладнана так, що на неї зручно в'їжджати машиною і кіньми - це найпрестижніша сценічний майданчик міста.
З 1989 по 1994 в театрі велися роботи по реконструкції та вибіркового капітального ремонту.

Донецький національний академічний театр опери та балету ім. А.Б. Солов'яненка