ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ

ВНЗ I-II рівнів акредитації >>>>>   I-й рівень акредитації отримують технікуми, училища, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади;   II-й другий рівень акредитації присвоюється коледжам та іншим прирівняним до них ВНЗ

ВНЗ I-II рівнів акредитації >>>>>
I-й рівень акредитації отримують технікуми, училища, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади;
II-й другий рівень акредитації присвоюється коледжам та іншим прирівняним до них ВНЗ.

ВНЗ III-IV рівнів акредитації >>>>>
III і IV рівні акредитації мають інститут, консерваторія, академія, університет.

ВНЗ III-IV рівнів акредитації >>>>>   III і IV рівні акредитації мають інститут, консерваторія, академія, університет

Нещодавно Міністерство освіти запропонувало до загального обговорення правила вступу до вузів в 2019 році. Що планують змінити?

По-перше, заяви абітурієнтів планується приймати з 10 по 22 липня
2 .Реєстрація е-кабінетів почнеться 1 липня і завершиться 30 серпня.
3. Творчі конкурси на бюджетні місця планують проводити з 16 березня до 15 травня, причому ці дати будуть узгоджуватися з МОН, щоб уникнути перетину їх в різних вузвх.
4. Встановлено мінімальний поріг 150 балів з двох конкурсних предметів для вступників на спеціальності "Стоматологія", "Медицина", "Педіатрія", "Фармація", "Промислова фармація", "Право", "Публічне управління і адміністрування" та "Міжнародні відносини "у зв'язку з високим рівнем відповідальності, властивим цим професіям. Майбутніх педагогів і медиків, які бажають після закінчення навчання відпрацювати в селах не менше трьох років, будуть зараховувати в першу чергу.
5. Планують дозволити подавати до вишів сертифікати ЗНО за останні три роки (2017, 2018, 2019), проте тестування з іноземної мови - тільки за 2019.
6. Чи залишать і фіксований список конкурсних предметів - обов'язковими будуть сертифікати ЗНО з трьох предметів, два з яких вказує вуз, а третій вибирає сам абітурієнт.
Проте обговорюється питання обобязательності відразу п'яти тестів: українська мова, історія України, математика, іноземна мова і плюс ще один додатковий предмет.

Передбачається розширити пільги на вступ для учасників бойових дій: не тільки учасники ООС, але і учасники миротворчих місій, які воювали за кордоном та інші.

Набір абітурієнтів на молодшого бакалавра пропонують ввести за двома сертифікатами ЗНО - тільки для контрактників. 2019 рік - останній рік набору на молодшого спеціаліста.

Нововведення пропонують і для вступників студентів. Наприклад, може вирости список магістратурних спеціальностей При вступі до магістратури додані спеціальності, де знадобиться іспит з іноземної мови за технологією ЗНО - не тільки гуманітарні та юридичні професії, а й музеєзнавство, бібліотечне та архівна справа, богослов'я, соціальні та поведінкові науки, управління і адміністрування , інформаційні технології, громадське управління та інші спеціальності.

Молодшим спеціалістам для вступу на економічний або управлінський бакалаврат доведеться здавати ЗНО з української мови та літератури, а для надходження на медичний бакалаврат чи магістратуру - здавати ліцензійний інтегрований іспит "Крок М".

Вищі навчальні заклади (ВНЗ): технікум (училище), коледж, інститут, академія, університет, консерваторія (музична академія) і т.д. Вони можуть бути державної, комунальної та приватної форм власності.

Всі навчальні заклади мають право здійснювати свою діяльність на території України тільки за наявності ліцензії на право здійснення освітньої діяльності.

У ліцензії обов'язково зазначаються назва навчального закладу, його адреса і адреса філій, напрямок навчання та спеціальності, освітньо-кваліфікаційний рівень, обсяги підготовки, термін дії ліцензії.

Ще одна важлива умова роботи вищого навчального закладу - наявність сертифіката про акредитацію напрямів та спеціальностей, за якими відбувається навчання.

Закон України "Про освіту" встановлює чотири рівні акредитації:
I-й рівень акредитації отримують технікуми, училища, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади;
II-й другий рівень акредитації присвоюється коледжам та іншим прирівняним до них ВНЗ;
III і IV рівні мають інститут, консерваторія, академія, університет.

Система вищої освіти в Україні включає три освітньо-кваліфікаційні рівні:

Молодший спеціаліст (освітній рівень - неповну вищу освіту).
Цей освітньо-кваліфікаційний рівень передбачає отримання знань і навичок, необхідних для виконання професійних функцій, передбачених для початкових посад.
Нормами передбачено термін навчання за програмою підготовки молодшого спеціаліста:
- на основі повної загальної середньої освіти - 2-3 роки;
- на основі базової загальної середньої освіти з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти - 3-4 роки.
Після державної атестації випускники отримують диплом молодшого спеціаліста, що дає право на здійснення професійної діяльності та можливість надходження на програму підготовки бакалавра.

Бакалавр (освітній рівень-базову вищу освіту).
Цей освітньо-кваліфікаційний рівень передбачає отримання знань і навичок для виконання завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, передбачених для посад початкового рівня.
Передбачений законом термін навчання - 3-4 роки може бути зменшений на один-два роки під час вступу на навчання на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за відповідною напрямом підготовки спеціальності.
Після державної атестації випускники отримують диплом бакалавра, що дає право на здійснення професійної діяльності та можливість надходження на програму підготовки спеціаліста або магістра.

Магістр і спеціаліст (освітній рівень - повну вищу освіту). Цей освітньо-кваліфікаційний рівень передбачає придбання компетенції для виконання завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня, передбачених для посад початкового рівня працівників підприємств або посад початкового рівня наукових і науково-педагогічних працівників.
Термін навчання за програмою підготовки спеціаліста - 1-1,5 року на основі кваліфікації бакалавра, але для спеціаліста медичного, ветеринарно-медичного спрямувань - 5-6 років на основі повної загальної середньої освіти.
Після державної атестації випускники отримують диплом спеціаліста, який дає право на здійснення професійної діяльності та можливість вступу до магістратури або аспірантури.
На основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста за 1-2 роки можна отримати кваліфікацію магістра.
Після державної атестації, що включає публічний захист дипломної роботи, випускники отримують диплом магістра, що дає право на здійснення професійної діяльності та можливість вступу до аспірантури.

Підготовку фахівців відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня здійснюють:

Молодший спеціаліст - технікуми та професійні коледжі на основі повної загальної середньої освіти або на основі базової загальної середньої освіти з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти.

Бакалавр - інститути, академії, університети.

Магістра або спеціаліста - інститути, академії, університети, консерваторії на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра відповідно до обраною спеціальністю. У той же час інститути, академії, університети, консерваторії можуть здійснювати навчання і всім іншим типам програм підготовки: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр, післядипломна освіта.

Вступ до вищих навчальних закладів проводиться на конкурсній основі.

У ВНЗ, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів, можуть прийматися особи, які мають базову загальну середню освіту.

У ВНЗ, які здійснюють підготовку бакалаврів, прийом ведеться на базі повної загальної середньої освіти. В цьому випадку під час вступу подається сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання Українського центру оцінювання якості освіти. За деякими спеціальностями абітурієнти складають вступний іспит.

Типи інтелекту (початок професійної орієнтації)

Типи інтелекту (початок професійної орієнтації)

Особливості одеського ринку праці. Найбільш затребувані професії, рекомендації фахівців.
Дізнатися більше >>>>>

Дізнатися більше >>>>>

Що планують змінити?