Прийнято вважати, що рівень вищої освіти в країнах СНД, не відповідає рівню освіти «Радянських років». Редакція SNG. TODAY, не благає заслуги радянської вищої школи, але, тим не менш, вирішила розібратися, на якому рівні вищу освіту було тоді і що з ВУЗами СНД відбувається сьогодні.
Вузи СРСР ділилися на Інституту та Університети їх загальне число на середину 80-х років минулого століття, фактично захід союзу, було приблизно 600. Інститути спеціалізувалися на підготовці фахівців технічного профілю. Університети відповідали за підготовку фахівців гуманітарного профілю. Вища школа, так само була і місцем для науки, багато винаходів і наукові праці народжувалися саме на дослідницькій базі радянських ВНЗ. Серед загальносвітових заслуг радянської вищої школи можна назвати систему заочної освіти, яке вперше було впроваджено саме в СРСР. За відкритими даними ресурсу "Статистика російського освіту" в СРСР з 70-е по 90-е роки вищу освіту отримало більше 10% населення Союзу.
Сьогодні в країнах СНД функціонують більш 2500 тисячі вищих навчальних закладів, реальна цифри враховують усі філії всіх ВНЗ Співдружності на жаль не піддаються підрахунку. Більше, не завжди краще. Спробуємо розібратися, в якій країні СНД найбільше ВНЗ, де найбільше людей з вищою освітою і за якими правилами живе Вища школа в СНД.
Справжній бум вищої освіти, за масштабами відкриття нових ВНЗ і філій старих в Російській Федерації в 90-х початку 2000-х років вражає. Сьогодні в країні ведеться політика по скороченню і укрупнення ВНЗ. На базі провідних вузів регіонів Росії було створено 10 Федеральних університетів, до складу яких увійшли близько 40 ВНЗ. Рособрнадзора РФ ведеться справжня боротьба із засиллям навчальних закладів сумнівного рівня. З початку 2014 року по березень 2016 року був скорочено кількість акредитованих навчальних закладів країни фактично на половину з 2448 до 1450. Можливо, і через засилля в країні вузів середньої руки, за даними перепису 2010 року, з вищою освітою, назвав себе кожен четвертий дорослий житель Росії. Якщо говорити про рівні освіти в Росії, то він досить високий, підтвердження цієї тези можна знайти в рейтингу вузів країн СНД підготовленому рейтинговим агентство RAEX ( «Експерт РА») в 2014 році.
У рейтингу «Експерт РА» потрапило 153 ВНЗ яких ранжирували по класах:
«А» - виключно високий рівень підготовки випускників;
«В» - дуже високий рівень підготовки випускників;
«С» - високий рівень підготовки випускників;
«D» - прийнятний рівень підготовки випускників;
«Е» - достатній рівень підготовки випускників.
Російські ВНЗ в рейтингу забрали собі 95 місць. При цьому вищого рейтингу «А» був удостоєний тільки Московський державний університет ім. М. В. Ломоносова. Високий рівень російського освіту цінують і іноземні студенти, так за даними за 2016 рік 5% від загального числа студентів Росії склали іноземці, а це понад 240 тисяч осіб.
Не оминув бум зростання ВНЗ і Україну. Свою незалежність країна зустрічала, маючи в наявності 149 навчальних закладів вищої школи. У наприкінці 2015 року в країні налічувалося 520 ВНЗ державної форми власності і 144 приватних. З цієї розсипи ВНЗ, тільки 33 удостоїлися потрапляння в рейтинг «Експерт РА». Найвищу сходинку в рейтингу (2 місце в групі «В») посів Київський національний університет імені Т. Шевченка. Точних даних щодо кількості жителів України з вищою освітою немає, останній перепис в країні проводилася 16 років тому в 2001 році. Проте, з огляду на, що кількість людей щорічно вступають до вузів в країні перевершує кількість людей закінчують школи, можна припустити, що дана цифра порівнянна з рівнем освіти в Росії, а може і навіть перевершує. Так, за даними Європейського соціального дослідження, в 2010 році відсоток людей в групі від 25 до 39 років з вищою освітою в Україні перевищив 40%.
Київський національний університет імені Т. Шевченка / Джерело фото: univ.kiev.ua
Вищі освіту в Україні для себе вибрали більше 63 тисяч іноземних студентів, третина з них жителі країн співдружності. Основним плюсом при виборі українських ВНЗ іноземці називають можливість отримати освіту російською мовою за більш прийнятною ціною, ніж в Росії.
Білорусія з її 55-ю функціонуючими ВУЗами, на кінець 2016 року, здається країною, яку обійшла проблема зростання ВНЗ з низьким рівнем підготовки кадрів. Це твердження можна вважати вірним, якщо враховувати що в 80-90-ті роки минулого століття в Українській РСР начитував близько 30 ВНЗ. З 55-ти ВНЗ, 45-ть, це ВНЗ з державною формою власності і 10 приватних університетів. Вузи в країні жорстко структуровані за класами і рівнями, так, в країні є два провідних ВНЗ в національній системі освіти це - Білоруський державний університет, який посів перше місце в групі «В» рейтингу «Експерт РА» і Академія управління при Президентові Республіки Білорусь, яка свого місця в рейтингу не знайшла. Загальна кількість ВНЗ РБ в вище згаданому рейтингу - 10. Статус провідного ВНЗ - титул закріплений законодавчо, серед профільних ВНЗ є один ведучий. Вища освіта для білорусів, які закінчили школи за роки незалежності, стало фактично обов'язковим етапом життя, практично кожна молода людина після школи вступає до ВНЗ. За цим показником Білорусь в числі світових лідерів-91,5% країна поступається тільки Фінляндії, США та Південної Кореї.
А за кількістю студентів на кожні 10000 жителів Білорусія лідер серед країн СНД, в країні їх 417, наприклад, в Росії їх тільки 394 студента.
Якщо в Білорусії недержавні ВНЗ - рідкість, то в Казахстані їх навпаки, навіть більше ніж державних. З 127 ВНЗ країни 72 приватних ВНЗ. Казахстан одне з перших держав СНД, що призвели свою систему у відповідність болонського процесу. Уже в 1994 році був затверджений Державний стандарт вищої освіти Республіки Казахстан, який вперше визначив запровадження багаторівневої структури вищої освіти в країні, академічних ступенів бакалаврів і магістрів. Сьогодні, абітурієнтами в країні щорічно стають більше половини випускників шкіл, держава оплачує навчання 30% вступників. Багато колишні школярі вибирають для себе навчання за кордоном, так за даними UNESCO 48,875 жителів Казахстану здобувають вищу освіту не в себе в країні. Згідно зі статистичними даними, на початок 2015-2016 навчального року загальна чисельність студентів в Казахстані становить 459 369 чоловік. Навчання в Казахстані для себе вибрали 10,4 тисяч іноземних студентів. Більшість студентів прибуло з Узбекистану, Китаю, Росії, Монголії. З 127-ми ВНЗ країни в рейтингу «Експерт РА» згадується 9 навчальних закладів. Найвищу сходинку в рейтингу зайняв Казахський національний університет імені аль-Фарабі, що розташувався на 5 сходинці ВНЗ в класі «С» з високим рівень підготовки випускників.
Узбекистан після здобуття незалежності мав на своїй території 42 ВНЗ і на відміну від багатьох країн СНД не піддався бурхливому зростанню нових навчальних закладів. Ситуація з вищою школою в Узбекистані розвивалася за іншим сценарієм. Багато великих ВНЗ країна, були розукрупнені. Так на базі Ташкентського політехнічного інституту було відкрито 3 ВНЗ, на базі Ташкентського інституту народного господарства утворені два нових навчальних закладів. Шляхом подібного менеджменту, на сьогоднішній день, Узбекистан готує фахівців з вищою освітою в 59 ВНЗ на всій території країни. Особливістю освіти в Узбекистані можна назвати напрямок, підготовки якого вибирають абітурієнти.
При надходженні, якщо в переважній процентному випадку, в уже розглянутих країнах, школярі поступаю на юридичні або економічні спеціальності, то 50% випускників узбецьких ВНЗ - це педагоги. Через бурхливого зростання економіки країни і збільшення в структурі ВВП Узбекистану сфери послуг і зниження частки сільського господарства, система освіти склалося не відповідаючи запитам ринку до кадрів випускаються з ВНЗ країни. Вища освіта не носить в країні масового характеру. У 2016/2017 навчальних роках план прийому на бакалаврат, затверджений постановою Президента становив 57907 осіб, а на магістратуру - 5000, всього 62907 чоловік. При цьому школу в цьому ж році закінчило понад 500 тисяч осіб. Середній конкурс в вузах країни склав 12 осіб на місце. Система вищої освіти Узбекистану знайшла своє місце і в рейтингу «Експерт РА», два ВНЗ зайняли свої місця в класі «D» це - Національний університет Узбекистану імені М. Улугбека і Самаркандский сільськогосподарський інститут.
Ще однією дивною в рейтингу з двома ВУЗами бути Молдавія. Міжнародний незалежний університет Молдови і Молдавська економічна академія, так само як і ВНЗ Узбекистану розташувалися в класі «D». Вища освіта Молдови живе в європейському дусі, як і вся країна, яка довгий час йде в бік євроінтеграції. Країна є частиною болонського процесу, по закінченню 4-річного навчання ви отримаєте диплом ліцензіата (НЕ бакалавра), а закінчивши, ще два роки станете магістром. В країні діє 29 вищих навчальних закладів, з них 16 державних.
Молдавська економічна академія / джерело фото: ase.md
Кількість студентів, які здобувають освіту в країні, згідно з офіційною статистикою за останні 5 років, скоротилася на 30 відсотків до 75 тисяч осіб. Навчання за європейськими стандартами Молдови щорічно вибирають і іноземні студенти, зараз їх більше 4 тисяч чоловік. Більшість приїжджих студентів - 2300, здобувають освіту в Державному університеті медицини і фармакології. Молдавію, як країну для здобуття вищої освіти вибирають в основному абітурієнти з Ізраїлю, Румунії, України, Туреччини та Індії.
Є проблемні місця і у вищій школі Киргизстану. Країна затрималася з переходом до дворівневої системи освіти і стала учасником Болонського процесу тільки у вересні 2012 року. Здобути вищу освіту в РК можна в 54 ВНЗ країни, які щорічно випускають близько 240 тисяч дипломованих фахівців, левова частка (90%) яких після навчання не може працевлаштуватися за фахом. Серед явних проблем вищого утворення КР крім засилля ВНЗ, можна назвати брак кадрів, тільки 10% викладають мають вчений ступінь і низькі зарплати викладачів. З 153 ВНЗ, які увійшли до рейтингу ВНЗ СНД, підготовлений «Експертом РА», тільки один ВНЗ являє Киргизію - це Киргизько-Російський слов'янський університет, що розташувався в середині, класу «D» рейтингу.
Ще однією дивною, що потрапила в список рейтингу "Експертом РА» з одним ВНЗ є Азербайджан. Бакинський державний університет лідер в класі «D» рейтингу. Утворенню в Азербайджані приділяється мало уваги, перш за все фінансового. Країна в структурі свого бюджету приділяє друге місце саме освіти, поступаючись першим рядком армії. ВНЗ Азербайджану - це 49 навчальних закладів, які готують фахівців за дворівневою Болонську систему і готові приймати іноземних студентів. Навчання в університетах Азербайджану ведеться на трьох мовах: азербайджанською, російською та англійською.
Бакинський державний університет / джерело фото: kavkaznews.az
А для іноземних студентів, які показали успіхи в навчанні, передбачається президентська стипендія 800 доларів США, до слова, вартість року навчання в вузах цієї країни варіюють від 700-1000 доларів.
У сусідній Вірменії функціонує близько 68-и ВНЗ і філій, де студентам пропонують здобути освіту так само в рамках болонської системи. ВНЗ країни хоч і не потрапили в рейтинги найкращих ВНЗ країн СНД, проте не відзначити такі навчальні заклади, як Єреванський державний університет, Американський університет Вірменії і Російсько-Вірменський (Слов'янський) університет. Всі три ВНЗ були відзначені в шорт-листі Webometrics - системі рейтингу світових університетів, заснованої на комбінованому показнику, що враховує як обсяг веб-вмісту (кількість сторінок і файлів), так і видиме вплив цих публікацій по числу зовнішніх цитат. Вірменію, як країну для здобуття вищої освіти вибирають і іноземні студент, за даними міністерства освіти і науки Вірменії в 2016 році в країні навчалося 3638 студентів з 35 країн світу. Більшість з них приїхало на навчання з Грузії (1545), Росії (+1181) і Сирії (489).
Таджикистан - країна в якій працює 39 ВНЗ, яка так само стала учасником Болонського процесу. Вища освіта в РТ страждає від невідповідності запитам ринку праці в країні. У Таджикистані відчувається брак педагогічних кадрів. Так, за даними на 2015-2016 навчальний рік відділами освіти РТ було подано 3715 заявок про брак фахівців. Проблему нестачі кадрів в республіці намагаються вирішити навчанням студентів за кордоном (в основному в Росії). Серед ВНЗ країни все той же Webometrics зазначає Таджицький технічний університет, Худжандський державний університет імені Б. Гафурова імені академіка Б. Гафурова та Російсько-Таджицький (Слов'янський) університет. Редакція SNG.TODAY зі свого боку зазначила б, що в країні функціонують філії російських ВНЗ, а саме, МГУ імені М.В. Ломоносова, Московського енергетичного інституту і Національного дослідницького технологічного університету «МІСіС».
Країною, що закриває наш огляд став Туркменістан, країна з унікальною системою освіти. Справа в тому, що в цій країні немає приватних ВНЗ і відповідно, не було і штучного профіциту на ринку вищої освіти. Рівень розвитку країни дозволив нарощувати інтелектуальний потенціал країни за рахунок надходять. Виходячи з ВНЗ, колишні студенти не відчувають проблем з пошуком роботи. Університети Туркменістану дають своїм студентам здійснити вибір своєї майбутньої спеціальності з широкого спектру напрямків навчання. І постійно поповнюється новими, сучасними і актуальними професіями, які користуються попитом на ринку праці.
Велике число студентів з Туркменістану здобувають освіту за кордоном, близько 55 тисяч осіб, тим самим, підвищуючи загальний рівень підготовки фахівців на підприємствах країни до світового рівня.
Підводячи підсумок нашого огляду можна виділити загальні проблеми, з якими зіткнулися країни Співдружності після здобуття незалежності. Система освіти в СРСР, хоч і викликає ностальгують почуття у більшості громадян СНД, але, тим не менш, залишила після себе ряд проблем, які вимагали негайного вирішення молодими державами. Серед них не можливо ні виділити непідготовленість ВНЗ до запитів мінливого ринку праці, що не охоплення затребуваним вищим освіту широких мас населення в країнах СНД і як слідство не хватки кваліфікованих кадрів для підготовки випускників ВНЗ. І, напевно, головна проблема - це свій шлях вищої школи в СРСР, інтеграція країн в дворівневу Болонську систему освіти - це справжній головний біль для всіх міністерств освіти в країнах СНД.
