Статус російської мови на Україні - одна з найгарячіших політичних і суспільних тем. бути йому регіональним (як зараз в ряді областей), державним або не мати зовсім ніякого статусу (при тому, що для третини жителів України вона є рідною і більш ніж для половини - мовою повсякденного спілкування) - на це питання навряд чи хтось зараз зможе з упевненістю відповісти. Втім, стати державним у російської мови, принаймні в найближчій перспективі, шансів небагато. Адже для цього відповідний законопроект мав би набрати в Верховній раді 2/3 голосів, що вкрай малоймовірно.

Зараз, нагадаємо, якщо не брати до уваги нечисленних вже російських шкіл, російську мову офіційно в школах України не вивчається. Тим часом у російського абсолютно несподівано з'явився шанс стати мовою, який досить широко і цілком офіційно вивчають українські школярі. Починаючи з вересня у всіх українських школах з першого класу вводиться обов'язковий іноземну мову - згідно з новим Державним стандартом початкової базової освіти. А по Державному стандарту базової та повної загальної середньої освіти починаючи з п'ятого класу вводиться обов'язкове вивчення другої іноземної мови. Право вибору другого іноземної мови залишається за школою. І судячи з усього, багато з них можуть вибрати російську. Справа в тому, що стандартом це не забороняється, а потреба в грамотному російською усвідомлює все більше батьків і педагогів.

У той же час, стверджують фахівці, на Україні зараз просто немає такої кількості викладачів французької, німецької та т. Д. Мов. Русский в цьому випадку - цілком природний вибір.

За даними «Независимой газети» , В школах поки не знають, за рахунок яких предметів з вересня введуть обов'язкові уроки другої іноземної, але більшість шкіл з мовою вже визначилися. За офіційними даними, 52% шкіл вибрали німецьку мову, 23% - російську, 14% - французьку, 8% - англійську, 2% - польську, 1% - іспанську. Поки це попередні дані, і, повторимо, цілком можливий дефіцит викладачів певних мов, не кажучи вже про підручники. Інша справа, що в це число може потрапити і російську мову, адже викладачів російської на Україні зараз готують в значно меншій кількості, ніж раніше, а багато вчителів були витіснені зі шкіл і, ймовірно, змінили спеціальність ще в період гонінь на шкільний російську мову при президенті Вікторі Ющенку.

Навряд чи варто сумніватися, що можливе введення російської як другої іноземної - лише несподіваний побічний ефект від прийняття Україною освітніх стандартів. Подивимося, що думають про введення в школах російської як другої іноземної українські експерти (за матеріалами ForUm ).

Володимир Корнілов, політолог:

- Я вважаю, що у всіх школах по всій Україні обов'язково потрібно викладати російську мову, оскільки вона є рідною мовою для третини населення цієї країни. Крім того, на ньому постійно спілкується більше половини населення.

Особливо ця мова необхідно вчити тим дітям, які використовують його повсякденно, інакше вони будуть неписьменними, скільки б іноземних мов ні вивчили.

Лілія Гриневич, народний депутат (фракція «Батьківщина»), голова комітету Верховної ради з питань науки і освіти:

- Друга іноземна мова повинна бути дійсно іноземним, а не російським, який українські діти і так добре знають і використовують у побуті. З іншого боку, у нас елементарно не вистачає педагогічних кадрів, і школи дійсно не завжди зможуть надати вчителів другої іноземної мови для всіх учнів, починаючи з п'ятого класу. За тими даними, які у мене є, наприклад, по Київській області, близько 60% дітей будуть вивчати замість другої іноземної мови російську.

Будь-які новації вимагають попередньої підготовки до них. Тобто перш ніж давати розпорядження, потрібно було подумати, чи вистачає у нас вчителів іноземних мов, чи достатньо навчально-методичних матеріалів? А вийшло так, що Міносвіти маніпулює красивими гаслами, які не може виконати.

Михайло Чечетов, народний депутат України, заступник керівника фракції Партії регіонів:

- Я своїм студентам як доктор наук, як економіст, як учений завжди кажу: щоб побудувати блискучу запаморочливу кар'єру, потрібні знання, вміння впевнено користуватися комп'ютером і досконало володіти як мінімум чотирма мовами: українською, російською, англійською та китайською.

Якщо по розуму, то в школі дітей в обов'язковому порядку потрібно з першого класу навчати двом мовам - української та російської, і я виділив би на них рівну кількість годин. Я б не став російський вважати іноземним. Хочемо ми цього чи ні, в Туреччині, в Єгипті, в Східній Європі, в Азії, в Китаї говорять російською мовою. Російську мову знають всі. Російська - це мова міжнаціонального спілкування.

Олександр Дем'янчук, експерт з питань освіти, завідувач кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія»:

- Уже зараз є статистичні дані, що тільки 2% випускників вирішили здавати зовнішнє незалежне тестування російською мовою. І така ж історія буде з російською мовою як другою іноземною. Звичайно, на сході України хтось і вибере вивчення російської мови, але це не стане масовим явищем. У той же час введення другої іноземної - позитивний фактор, і це треба вітати.

Василь Кремень, екс-міністр освіти і науки:

- Ще в рамках дванадцятирічної школи передбачали вивчення другої іноземної мови з п'ятого класу. Але за вибором школи. Школа або вибирає другу іноземну, чи ні. Те, що зараз Міністерство освіти і науки зробило обов'язковим вивчення другої іноземної з п'ятого класу, я підтримую.

Що стосується вибору предмета, то необхідно дивитися, які умови в школі. Я маю на увазі, чи є вчитель іншої мови. Вчителі російської мови, безумовно, знайти легше. На мій погляд, чим більше людей будуть знати російську мову, тим краще. Головне, щоб вони знали українську, англійську як мову міжнародного спілкування. А далі, будь ласка - російською, польською, французькою, німецькою ... Це добре.

Дмитро Табачник, міністр освіти і науки України:

- Російська мова як друга іноземна впроваджуватимуть школи, які захочуть самі. Я назву точну кількість, коли школи його введуть і здадуть звітність в серпні. Хто захоче, той і запровадить. Це не заборонений мову, це європейський мову, мову ООН. І якщо є хороший учитель, який навчить дітей другої іноземної мови, це прекрасно. Нехай вибирає кожна школа. Це теж основа демократії в суспільстві.

Остаточне рішення відповідно до законодавства України за школою і має бути погоджено з органом батьківського самоврядування. Але норма державного стандарту - викладання з 5-го класу двох іноземних мов - для кожної школи обов'язкове. А вже держава буде контролювати якість цього викладання. І той, хто думає, що він візьме технолога харчового виробництва, який три роки працював в Італії, і доручить йому викладати італійську, глибоко помиляється. Тому що це має бути людина з педагогічною освітою, з певним досвідом і рівнем викладання.

Тим часом минулого тижня на Україні відбулося зовнішнє незалежне оцінювання знань (аналог російського ЄДЕ) з російської мови. На тестування записалися менше 2% випускників - 6,9 тисяч чоловік. Більшість з них, очевидно, збираються вступати на філологічні факультети українських вузів. Близько чверті склали випускники російських шкіл України, які здавали всі предмети на зовнішньому тестуванні на російській мові. Це дозволить їм продовжити навчання в одному з російських вузів. Частина з них зможе претендувати на одне з бюджетних місць, оплачуваних за рахунок Росспівробітництва. Зараз щорічна квота для українських студентів та аспірантів становить близько трьох сотень бюджетних місць. При цьому конкурс в останні роки зріс. Якщо раніше в українському представництві Росспівробітництва приймалися атестати українських випускників з оцінками не нижче дев'яти балів (при максимумі - 12), то в цьому році планка піднята до 10 балів.

Борис Сєров