Історія наукової діяльності | Кафедра ДВИГУНІВ ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ

Початок наукової діяльності кафедри можна відраховувати з 1929 року, коли з ініціативи проф. В.Т. Цвєткова, що має до цього моменту величезний досвід по створенню дослідницької бази дизелів на Харківському паровозобудівному заводі, був покладений початок створення лабораторії ДВС в ХПІ. Ще в довоєнний період співробітники кафедри і лабораторії під керівництвом В.Т. Цвєткова взяли участь у конструкторських розробках, дослідженнях робочого процесу і доказах суднових і танкових дизелів. В даний час на кафедру приходять молоді талановиті вчені й інженери: Глаголєв Н.М., Воронкин А.А. (Розробник форсованих спецдізелей), Константинов Ю.Б., Моргуліс Ю.Б., Віхманн Я.Е. і Челпан К.Р. (Творці дизеля В-2 для легендарного танка Т-34, кращого на полях Другої світової війни) та інші.

(Творці дизеля В-2 для легендарного танка Т-34, кращого на полях Другої світової війни) та інші

Початок створення лабораторії

На кафедрі в тісній співпраці з найбільшими моторними заводами трудилися: А.Г.Івченко - генеральний конструктор авіаційних двигунів; Н.К.Рязанцев - творець сучасних танкових дизелів, головний конструктор ХКБД.

У складі кафедри п'ять докторів наук, професорів, 18 кандидатів наук, доцентів, аспіранти та докторанти. У проблемній науково - дослідної лабораторії працюють 18 наукових співробітників, в тому числі 1 д.т.н. і 7 кандидатів наук.

Матеріальна база навчального та наукового процесів включає виробничі площі в 1700 кв. метрів, в тому числі два моторних залу, клас ЕОМ, аудиторії технічних засобів навчання, аудиторії для дипломного і курсового проектування, лабораторії вимірювань і паливної апаратури, компресорний вузол і ін .. Використовуються унікальні прилади та апаратура, експериментальні стенди, в тому числі для досліджень тривалої міцності деталей камери згоряння ДВС, систем глибокої вторинної утилізації, робочих процесів з розшаруванням заряду і ін ..

Філія кафедри при ХКБД заводу ім. Малишева є одним з кращих в НТУ «ХПІ». Вартість обладнання та парку ЕОМ, задіяних у філії, майже в 5 разів перевищує таку на базовій кафедрі. Особливу цінність має банк даних по спецдвігунам, накопичений ХКБД.

Для кафедри традиційним є високий рівень інтеграції з наукою і виробництвом. Основу спеціальних дисциплін складають наукові розробки вчених кафедри: тривала міцність деталей ДВС, термодинамічна оптимізація циклів ДВС, глибока утилізація теплоти ДВС, зменшення шкідливих викидів ДВЗ та інше.
Разом з Первомайським машинобудівним заводом і ЦНІДІ кафедра бере участь у створенні двигуна типу ЧН26 / 34 для судів рибопроміслового і морського флоту, що має в ті часи показники на рівні кращих світових стандартів. Серійний випуск двигунів розпочато в 1984 році.
У 1996 році в КБ заводу ім. Малишева були передані і включені в технічного проекту пропозиції по створенню перспективного двигуна Д-80 для магістральних тепловозів.
У 1993-1999 роках Мелітопольського моторобудівному заводу передані результати розробки вітчизняного багатопаливного двигуна для малолітражних автомобілів.

Науково-дослідну роботу на кафедрі проводить проблемна лабораторія перспективних ДВЗ.
Наукові праці професорів Марченко А.П., Шеховцова А.Ф., Дьяченко В.Г., Парсаданова І.В., Пилова В.А. визнані не тільки в Україні і СНД, але і в далекому зарубіжжі, своїми досягненнями в термодинамічної оптимізації ДВС, кінетики згоряння і токсичності, вторинного тепловікорістання (утилізації), тривалої міцності деталей, багатопалівності ДВС, комп'ютеризації систем управління та ін.
Зусилля вчених кафедри зосереджені на виконанні проекту Міністерства освіти і науки України «Фундаментальні дослідження по створенню перспективних високоекономічніх і екологічно чистих транспортних і сільськогосподарських двигунів внутрішнього згоряння на основі використання альтернативних конструкцій, матеріалів, систем глибокої утилізації теплоти і комп'ютерних систем управління».
За рахунок господарських договорів з підприємствами проводяться прикладні дослідження по реалізації завдань Державної програми розвитку виробництва двигунів в Україні з метою підвищення технічного рівня вітчизняних дизелів світовим стандартам по економічності і токсичності.
Серед наукових досягнень кафедри останньніх років - розробка принципово нової схеми комбінованого дизеля з глибокої вторинної утилізацією теплоти на основі бінарних циклів і застосування нових композиційних матеріалів (керівники акад. Марченко А.П., акад. Шеховцов А.Ф. і проф. Шокота Н. К.).
Результати досліджень були запатентовані і включені в технічний проект перспективного тепловозного дизеля типу Д-80, що дозволило забезпечити економію палива для цього двигуна на рівні 10 ... 15%.
Вперше виконані дослідження по створенню нового робочого процесу багатопаливного двигуна з глибоким розшаруванням заряду (керівник проф. Дьяченко В.Г.). Результати запатентовані і покладені в основу проекту перспективного двигуна МеМЗ для легкового автомобіля «Таврія». Впровадження в виробництво цього проекту дає можливість підвищити економічні та екологічні показники українських автомобілів на 15 ... 20%.
Проведено етап фундаментальних досліджень робочих процесів і токсичності перспективних автотранспортних двигунів при їх конвертації на альтернативні палива (керівник акад. Марченко А.П.).
Виконано цикл робіт з дослідження закономірності кінетики згоряння і динаміки тепловиділення на формування токсинів в ДВС при їх роботі на альтернативному паливі (керівник акад. А.П. Марченко), що дозволить поліпшити техніко-економічні та екологічні показники транспортних і сільськогосподарських дизелів з урахуванням адаптації їх конструкцій до використання альтернативних палив рослинного походження.
Завершена розробки зі створення нового композиційного матеріалу для поршнів двигунів на основі титану ( «Тікад») і нових покриттів камери згоряння поршнів перспективних автотранспортних ДВС на основі мікродугового технології (керівник - акад. Марченко А.П.).
Кафедра в сфері наукової діяльності активно співпрацює із зарубіжними вузами. Найбільш тісними є зв'язки з МГТУ ім. Н.Є. Баумана (Росія), Клайпедським технічним університетом (Литва), Празьким технічним університетом (Чехія), Кельцкім політехнічним університетом (Польща).

Баумана (Росія), Клайпедським технічним університетом (Литва), Празьким технічним університетом (Чехія), Кельцкім політехнічним університетом (Польща)

Випробування двигуна зі спільного Україно - Литовському проекту.

В даний час зусилля вчених кафедри зосереджені на виконанні фундаментальних досліджень:
-по забезпечення фізичної та параметричної надійності перспективних вітчизняних автотранспортних ДВС;
-робітників процесів і токсичності автотранспортних двигунів при їх конвертації на альтернативні палива.

У моторному лабораторії кафедри.

За результатами досліджень вченими кафедри тільки за останні 10 років опубліковано чотири фундаментальні монографії з термодинамічної оптимізації двигунів, САПР теплонапружених деталей і екології двигунів.
За цей період отримано 15 патентів, опубліковано близько 100 наукових статей, захищено 3 докторські та 10 кандидатських дисертацій.
Видано 6 томну серію підручників «Двигуни внутрішнього згоряння» з грифом Міністерства освіти і науки України.

Кафедра, щорічно, є співорганізатором міжнародного конгресу двигунобудівників, який проходить на початку вересня в Коблево Миколаївської обл. (До окупації в Рибаче, АР Крим). Регулярно він залучає до роботи понад 240 фахівців з 8 країн світу. Це 3 академіки національних академій, 47 докторів, 84 кандидатів технічних та фізико-математичних наук.

2005 рік. Десятий Міжнародний Конгрес двигунобудівників