(1801 - 1872) [10 (22) .XI. 1801, місць. Лугань, нині р Луганськ, - 22.IХ (4.х) .1872, Москва] - рос. письменник, лексикограф, етнограф.
Рід. в сім'ї лікаря. У 1819 випущений з Морського корпусу мічманом. У сім'ї і в корпусі Д. виховувався в консервативних поглядах, к-які зберіг і пізніше. Навчався па медичного. ф-ті Дерптського ун-ту, в 1829 отримав диплом лікаря. Деякий час був лікарем, потім чиновником в Оренбурзі, Петербурзі, Нижньому Новгороді. У 1833 в Оренбурзі познайомився з А. С. Пушкіна; після поранення Пушкіна на дуелі оселився біля ліжка смертельно пораненого поета. Різнобічно талановитий і дуже діяльний, Д. ще в молодості займався збиранням лінгвістіч. і фольклорних матеріалів, чому сприяли його мпогочісл. поїздки але Росії. У 1838 обраний чл.-кор. АН по класу природ. наук - за заслуги в збиранні цінних колекцій по флорі і фауні Оренбург, краю. Як белетрист Д. дебютував нарисом "Циганка" в 1830. У 1832 опубл. оброблені їм "Російські казки. Пяток перший", в 1833-39 - "Були і небилиці" в 4 книгах. Великою популярністю користувалися в 30-40-з рр. етнографіч. нариси Д. "Болгарка", "Подолянка", "Уральський козак" і ін. У манері натуральної школи написані т. н. физиологич. нариси "Петербурзький двірник" (1844), "Денщик" (1845), повість "Павло Олексійович Грайливий" (1847) і ін., опубл. під псевд. Козак Луганський. В. Г. Бєлінський відзначав реалистич. і демократичних. характер соч. Д., в яких брало виявлялося відмінне знання побуту і психології рус. селянина; физиологич. нариси Д. він вважав "перлами сучасної російської літератури» (Полн. собр. соч., т. 10, 1956, с. 83). В "Солдатських дозвіллі" (1843) і "Матроська дозвілля" (1853) Д. прагнув створити розповіді для широких демократичних. шарів.
У роботі "Про говірками російської мови" (1852) Д. вперше запропонував класифікацію рус. діалектів, окреслив завдання вивчення нар. говірок. Все життя він збирав нар. казки, пісні, прислів'я, приказки. У 1861-62 Д. опубл. зб. "Прислів'я російського народу", що включав понад 30 000 прислів'їв, приказок, примовок. Понад 50 років Д. віддав роботі над "Тлумачного словника живої великоросійської мови" (т. 1-4, 1863-66), що містить бл. 200 000 слів, за к-рий [удостоєний премії Ломоносова АН і звання почесного академіка (1863). У "Словнику" з виключить, повнотою відбитий словниковий склад рус. мови сер. 19 в. Крім лексики літ. мови, в ньому велике місце займають обласні слова, широко представлена термінологія різних професій і ремесел. "Словник" Д., що містить величезний ілюстративний матеріал, в к-ром велике місце належить прислів'ями та приказками, зберігає наукову цінність. Зібрані пісні Д. передав П. В. Киреєвському, казки - А. Н. Афанасьєву, лубочні картини подаровані Імператорської публічної б-ке; пізніше вони були опубл. Д. А. Ровинським.
Соч .: Повна. зібр. соч., т. 1 - 10, СПБ, 1897-98; Тлумачний словник живої великорос, мови, т. 1-4, під ред. І. А. Бодуена де Куртене, 4 видавництва., СПБ, 1912-14; то ж, М., 1955 (відтворено з 2 изд. 1880-82); Прислів'я рос. парода. (Вступ. Ст. В. І. Чичерова), М, 1957; Старий-годовик. Казки, загадки, прислів'я, ігри, [М., 1959]; Повісті. Расскази.Очеркі. Казки. (Вступ. Ст. Л. II. Козлової, підготує. Тексту і прим. В. П. Петушкова), М.-Л., 1961.
Літ .: Бєлінський В. Г., Повісті, казки та оповідання козака Луганського, Полн. зібр. соч., т. 10, М., 1956; Тургенєв І. С., Повести, казки та оповідання козака Луганського, Собр. соч., т. 11, М., 1956; Пипін А. Н., Історія рус, етнографії, т. 1, СПБ, 1890; Грот Я. П., Філологія, розвідки, 4 видавництва., Т. II, СПБ, 1899; Модестов Н. П., В. І. Даль в Оренбурзі, Оренбург, 1913; Фетисов М. І., Перші рус. повісті на казах. теми, Алма-Ата, 1950; Євстратов Н. Г., В. І. Даль і Зап. Казахстан, Уральськ, 1957; Канкава М. В., В. І. Даль як лексикограф, Тб., 1958; Історія рус. літ-ри XIX в. Бібліографія, покажчик, під ред. к. Д. Муратової, М.-Л., 1962. Г. М. Миронов, Р. М. Цейтлін.
