Depo.ua продовжує цикл інтерв'ю з кандидатами на виступ від України на "Євробаченні-2018".

Mountain Breeze - молодий український поп-рок колектив братів Олександра (вокал, гітара) і Іллі (барабани, перкусія) Бєляков і бас-гітариста Михайла Малого. Хлопці почали в 2014 році з виконання кавер-версій відомих пісень, які поширювали в Інтернеті. Популярність до групи прийшла після сьомого сезону "Х-фактора" - вони дійшли до фіналу і пишаються виступом з Sophie Ellis-Bextor.

По закінченню шоу Mountain Breeze відіграли свій перший концертний тур, виступили на кількох великих фестивальних майданчиках України (Atlas Weekend, Схід-Рок, Woodstock Ukraine і RazomFest) і представили два треки "Running Low" і "WWWT" ( "what's Wrong With That" ), створених у співпраці зі шведськими музикантами. Зараз працюють над першим студійним альбомом.

Група родом з Полтави, хлопцям 18, 19 і 20 років. Миша вчиться на технолога-будівельника, Ілля за освітою - кухар-технолог, а Саша- землевпорядник. Всі троє вчилися або досі вчаться в музичній школі. Саша і Ілля - рідні брати, їх батько - священик. Михайло - з сім'ї музикантів.

17 лютого Mountain Breeze виступлять на відбірковому півфіналі Євробачення 2018 з піснею про кохання.

- Ваша група створена в дуже знаковому для України 2014 році. Як це було?

Саша: Це було в березні 2014. Я співав в коледжі, коли друг запропонував записати пісню (у нього своя студія). Ми записали кавер, вирішили, що вийшло непогано, і почали займатися цим частіше. Публікували свої відео в соцмережах, а потім до нас приєднався Ілля, він тоді якраз захопився грою на барабанах.

- Як на вашу творчість вплинула Революція, окупація, війна?

Саша: У нас перша авторська пісня, що не кавер, була присвячена Майдану. Але це було так наївно, по-дитячому, що ми її навіть не стали публікувати на Youtube.

- Всеукраїнська популярність до вас прийшла в 2016 році, після Х-фактора. Як ви до цього пробували завоювати популярність?

Саша: Ми ставили собі за мету співати кавери, вести свій Youtube-канал, самі знімали і монтували відео. До Х-фактора у нас вже було близько півтори тисячі передплатників. У пабах кілька разів грали. Це було забавно, тому що наша музика - трохи неформат для таких закладів.

Миша: У мене тоді теж була група і ми виступали в кафе. Одного разу з нами розрахувалися піцою.

Саша: Так ми поступово росли, тренувалися. Ми з Іллею ще грали в церкві і таким чином теж удосконалювалися як музиканти.

Ілля: Я і на барабани взагалі пішов на прохання тата, тому що в церкві не було ударника. Наш батько - пастор.

Саша: Власне, через церкву і я повернувся в музику. Я вчився в музичній школі, а потім закинув, тому що не вірив, що доб'юся в цьому успіху, а потім в церкві почав грати, і згодом захотілося створити свою групу.

- Чим ви займалися після Х-фактора і до 2018 року?

Миша: Після Х-фактора вони зустріли мене.

Саша: Ми тоді шукали басиста. Миша дав багато порад щодо того, як правильно записувати музику і запропонував свою допомогу, поки ми не знайдемо собі кого-то. Ми прийшли до нього додому (батько - музикант, учасник групи "Соляріс", у нього своя власна студія, - ред.), Почали працювати разом. І з часом зрозуміли, що саме він ідеально підходить для нашої групи.

Ілля: Після Х-фактора ми спочатку хотіли повністю присвятити себе створенню першого альбому, а потім подумали - поки ми на слуху, треба не втрачати цю хвилю і виступати з концертами. І поїхали в тур 9-ма великими містами України.

- Великі майданчики збирали?

Ілля: По-різному. У нашому місті на перший концерт зібралися 323 людини, у Вінниці - близько п'ятдесяти. В Одесі та Харкові - близько 150.

- Також кавери грали або вже свої авторські пісні?

Саша: Кавери і дві-три авторські пісні. "Sweater Weather" - не наша пісня, але ми зробили непоганий кавер. Самі його виконавці, група The Neighbourhood, подивилися, і їм дуже сподобалося. Це було наше перше велике досягнення, ми стрибали від радості.

Ілля: Саме цей кавер побачив один з адміністраторів Х-фактора, і нас запросили на передачу. А ми відмовилися.

Саша: Це була моя мрія потрапити туди, але я тоді думав вступати до вузу в США. Вдруге ми все-таки приїхали на кастинг, виступили, нам сказали чотири "так". Тоді ми були в розпачі, бо розуміли, що можемо піти далі, але вже було прийнято рішення їхати вчитися за кордон, група, по суті, повинна була розвалитися. Потім дещо змінилося, в результаті нікуди не поїхав, і ми продовжили участь в конкурсі.

- Данилко говорив, що якби у нього була така популярність у вашому віці, він би з глузду з'їхав. А ви як, тримайтеся?

Ілля: У плані зоряної хвороби? Ні, ми, мабуть, ще не на такому рівні.

- Данилко ще назвав вас майбутнім української музики. А яке воно, майбутнє, у вашому уявленні? Чи є там місце українського фольклору, пісень українською мовою? Музикантам, які виступають на Росії під час АТО?

Ілля: Фольклор зараз вливається в музичний простір. Коли це не шароварщина, а народні елементи в сучасній обробці, це дуже стильно і класно звучить.

Саша: Ми намагаємося докласти максимальних зусиль, щоб наша музика звучала не гірше, а навіть краще європейської. Щоб Україна була показником якості, і ми могли в Європу поїхати виступити, і все б сказали: "Вау, ми не очікували, що ви з України".

- Про "не очікували, що ви з України": тобто у вас немає такого прагнення, щоб усім відразу було видно, що ви з України?

Ілля: Якщо чесно, в Україні довгий час взагалі не було музики, яку нам би хотілося слухати. Однакові комерційні пісні. Тому наша молодь слухає те, що слухають в Європі. А в Європі не слухають українську музику, так як це трохи минуле століття. Хоча зараз ми бачимо, що вже з'являються нові класні команди: The Hardkiss, The Erised ...

- Про українських артистів, які зараз їздять виступати на Росію, ви якої думки?

Саша: Ми б, швидше за все, не поїхали. Сподіваємося, що світ вже скоро настане, а поки між нашими країнами війна, це недоречно.

- Український досвід Євробачення показує, що обидва рази переміг фолк, українські мотиви, у Джамали був ще і рефрен на рідній мові. Ви не боїтеся стати просто ще однією групою, яка співає англійською мовою на європейський манер?

Саша: Ми хочемо стати групою світового рівня і писати пісні, які зрозуміють всі. А якщо ми будемо співати українською, нас зрозуміють тільки українці.

Хоча зараз у нас є мета записати пісню на українському. Але це виклик для нас, ми вже звикли писати англійською і співати англійською.

- Чим тоді Mountain Breeze буде відрізнятися від інших команд, які співають англійською? На що ви готові?

Саша: Бути собою. Ми хотіли знайти собі аналог в Україні, якийсь бойз-бенд, що працює в стилі поп-рок, і не змогли пригадати нікого.

Ілля: Ми робимо великі ставки на нашу конкурсну пісню. Вона щира і нам дуже подобається!

Саша: Кожне творчість у чомусь є унікальним. Ми такі, які є. Наша пісня добре характеризує нас, тому вона вже відрізняється від інших.

- Багато артистів забобонні. У вас вже є якісь забобони, ексцентричний райдер?

Саша: Ми зовсім не забобонні. Єдине, що ми завжди робимо перед важливими виступами, - молимося.

- Кого вважаєте своїми основними конкурентами на нацвідборі?

У нашому півфіналі дуже сильні артисти: TAYANNA, MELOVIN, KADNAY - у них дійсно класні пісні, і це ще не всі учасники опублікували свої роботи. Але через конкуренцію ми не нервуємо, голосування глядачів непередбачувано.

Фото: Олександр Хоменко / depo.ua