Фондові амбіції Китаю

На шляху до перетворення КНР в головну фондовий майданчик світу

На шляху до перетворення КНР в головну фондовий майданчик світу

Партійно-державне керівництво Китайської Народної Республіки (КНР) часто говорить, що в країні будується «соціалізм з китайською специфікою». Специфіка полягає, перш за все, в тому, що економічний розвиток Китаю здійснюється на основі поєднання централізованого державного управління та ринкових механізмів. Під ринковими механізмами маються на увазі в першу чергу фінансові ринки - кредитний, валютний, страховий, фондовий.

Про подальшу лібералізацію фінансових ринків говорив 5 березня на відкритті сесії Всекитайських зборів народних представників (ВЗНП) прем'єр Держради КНР Лі Кецян. У доповіді говорилося про більш широкому відкритті дверей для іноземних інвесторів, про підвищення інвестиційної привабливості китайської економіки, про забезпечення конкурентного середовища для бізнесу і т. П. Конкретика і терміни повинні з'явитися у вигляді законів і рішень Держради незабаром після завершення сесії ВЗНП, яка триватиме до 20 березня.

Вважається, що КНР домоглася серйозних успіхів у справі створення фондового ринку, т. Е. Тієї площадки, на якій відбувається торгівля акціями компаній. Втім, сьогодні на більшості таких ринків в світі торгуються також корпоративні облігації, державні боргові папери, похідні фінансові інструменти. Це ринки цінних паперів.

У Китаї майже одночасно (у 1990 році) були створені дві біржі, які в сукупності і представляють сьогоднішній фондовий ринок країни. Одна знаходиться в Шанхаї, інша в Шеньчжені. Обидві є некомерційними організаціями під управлінням Комісії з цінних паперів КНР. На обох майданчиках ведеться розрахунок власних фондових індексів. Торгуються акції діляться на два види - акції «А» і акції «В», вони торгуються окремо. На ринку акцій «А» торгові операції здійснюються за юані, валютою ринку акцій «В» є долари США. Довгий час доступ іноземних інвесторів до ринку «А» був закритий - там торгувалися акції китайських компаній. Однак з 2001 року право купувати цінні папери ринку «А» отримали і інвестори з-за кордону. Керівництво біржі планує в недалекому майбутньому об'єднати два ринки, зараз вони розрізняються лише валютою проведення торгів. Обидві біржі до недавнього часу мали серйозні обмеження для іноземних інвесторів. Капіталізація обох бірж в довгостроковій перспективі має тенденцію до зростання, але на окремих відрізках можуть відбуватися різкі злети і падіння. Вибоїн вистачає, але про ці вибоїнах я буду говорити в інший раз.

У 2009 році Шанхайська фондова біржа обігнала Токійську біржу за обсягами угод, укладених протягом року, ставши абсолютним лідером на ринках Азії. За даними Всесвітньої Федерації бірж, фондові ринки Шанхая і Токіо зайняли друге і третє місце серед фондових бірж світу. Шеньчженська фондова біржа дещо відстає за капіталізацією від Шанхайської. На другий біржі більш висока питома вага державних підприємств і помітно більшу кількість високотехнологічних компаній. У той же час Шанхайська біржа в першу чергу працює з так званої старої економікою.

І є ще одна фондова біржа, яка відіграє велику роль в житті Китаю. Вона є наполовину китайської, а наполовину - іноземної. Йдеться про Гонконгської фондової біржі. Сам Гонконг характеризується двоїстим статусом. У 1898 році територія Гонконгу була орендована у Китаю Великобританією на 99 років і протягом цього терміну фактично залишалася британською колонією. У 1997 році термін дії договору оренди закінчився, і КНР здобула суверенітет над територією. Згідно спільної китайсько-британської декларації та Основному закону Гонконгу, території надана широка автономія на 50 років (до 2047 року). Статус Гонконгу визначено формулами «Одна країна, дві системи» і «Гонконгом керують самі Гонконгці в умовах високого ступеня автономії». Центральний народний уряд КНР бере на себе питання оборони і зовнішньої політики території, в той час як Гонконг залишає за собою контроль над законодавством, поліцією, грошовою системою, митами і імміграційною політикою, а також зберігає представництво в міжнародних організаціях і програмах.

Що стосується Гонконгської фондової біржі, то вона за капіталізацією приблизно такого ж калібру, як біржі в Шанхаї і Шеньчжені. Народилася в 1947 році ще в тому Гонконгу, який знаходився під управлінням Лондона. Виникла не на порожньому місці, а в результаті злиття двох бірж, з яких одна була створена в 1891 році, а інша - в 1921 році. Пізніше до неї приєдналися ще три фондові біржі, засновані в 1969, 1971 і 1972 рр. У 2000 році до Фондової біржі Гонконгу приєдналася ф'ючерсна біржа Gong Kong Futures Exchange LTD і клірингова палата Hong Kong Securities Clearing Company LTD. В результаті у біржі виникла нова назва: Hong Kong Exchanges and Clearing Limited з абревіатурою HKEX. Цей конгломерат фінансових інститутів дав потужний поштовх розвитку біржової діяльності в Гонконзі і породив активний приплив капіталу з усього світу. Фондова біржа забезпечує доступ до акцій привілейованого і звичайного типу, опціонах, ф'ючерсах, облігаціях та інших фінансових інструментів. Популярністю на біржі користуються індекси США, Японії, Німеччини, Франції, а також бразильський, індійський і південноафриканський індекси і російський MICEX. У списку інструментів доступні облігації, взаємні фонди, ETF і ETC, варранти та інші види цінних активів. Всього на біржі представлено понад 8,5 тис. Торгових інструментів. Після об'єднання гонконгська фондова біржа стала третім в Азії фінансовим інститутом по капіталізації і обороту, а в світі посіла шосте місце.

Найважливішою особливістю Гонконгської фондової біржі є те, що основними її користувачами є китайські компанії. Станом на 31 жовтня 2016 року у Гонконгській біржі зверталися акції 1955 компаній, причому приблизно половина з них (989) - компанії з материкового Китаю, ще 856 - компанії Гонконгу, а що залишилися 110 - компанії різних країн світу, переважно з Південно-Східної Азії . До речі, переважна частина акцій, що обертаються на біржі Гонконгу і входять в топ-20 за показником капіталізації, належать фінансовим холдингам і банкам Китаю. На першому місці - китайський фінансово-інвестиційний конгломерат Tencent Holdings. Далі йдуть китайські банки: Industrial and Commercial Bank of China; China Construction Bank; Bank of China; China Merchants Bank і інші.

Велика частина іноземного капіталу, що надходить в Китай, проходить через Гонконг, який є воротами, що зв'язують КНР з рештою світу.

Пекін в останні роки докладає великих зусиль до того, щоб розширити гонконгські ворота, збільшити приплив іноземного капіталу в китайську економіку. З цією метою в 2014 році був запущений проект під назвою Stock Connect (Фондова зв'язок). Мета проекту - з'єднати фондовий ринок КНР з аналогічним ринком Гонконгу і в більш віддаленій перспективі створити єдину торговельну площадку, яка могла б конкурувати з провідними фондовими біржами світу. Перша черга проекту стартувала в листопаді 2014 року, вона передбачала з'єднання біржі Гонконгу з біржею Шанхая. В кінці 2016 року була запущена друга фаза проекту, яка передбачає поєднання біржі Гонконгу з біржею Шеньчженя. Проект передбачає можливість інвесторам з КНР купувати акції тих китайських і гонконгських компаній, які мають лістинг на Гонконгській біржі, а іноземним інвесторам - купувати акції, що обертаються на біржах Шанхая і Шеньчженя. Зокрема, іноземні інвестори отримують доступ до акцій 881 компанії, які звертаються на біржі Шеньчженя, і до акцій 569 компаній на біржі Шанхая, всього 1450 компаній.

Вже сьогодні Китай за показником сукупної капіталізації фондового ринку займає друге місце в світі. У жовтні 2003 року частка США в сукупній капіталізації всіх фондових ринків світу, за оцінками Блумберг, дорівнювала 45,2%; через 13 років, в жовтні 2016 року, вона знизилася до 36,3%. А ось частка Китаю за цей період зросла з 1,5% до 10,1%; Китай посів другу позицію в світовому рейтингу, обійшовши Японію. Так само динамічно розвивався фондовий ринок Гонконгу, його частка в світовій капіталізації зросла за період 2003-2016 рр. з 3,0 до 6,3%. В даний час Гонконг знаходиться на четвертому місці в світі по капіталізації фондового ринку після США, КНР і Японії і вже наступає на п'яти останньої. Спостерігалося помітне падіння позицій Великобританії - з 7,8 до 4,6%, але ж колись Лондон входив до трійки світових лідерів фондових ринків.

Деякі експерти зазначають, що за проектом Stock Connect стоять далекосяжні плани Пекіна консолідувати три біржі і створити гігантську фондову біржу, яка буде боротися за перше місце в світі з таким гігантом, як Нью-Йоркська фондова біржа. Капіталізація бірж Шанхаю, Шеньчженя і Гонконгу на сьогоднішній день оцінюється аналітиками банку Голдман Сакс відповідно в 3,99 трлн., 3,2 трлн. і 3,30 трлн. дол. Сукупна капіталізація трьох бірж, таким чином, становить близько 10,6 трлн. дол. Це більше, ніж капіталізація будь-який інший фондової біржі світу за винятком Нью-Йоркській, капіталізація якої оцінюється 18,9 трлн. дол. Друга за величиною біржа США і всього світу NASDAQ має показник, що дорівнює 7,6 трлн. дол. Розрив між китайським ринком і Нью-Йоркською біржею вельми значний, але у Китаю потенціал зростання незрівнянно більше, ніж у його американського конкурента.

До речі, в Європі спостерігається певна стагнація на фондових майданчиках. Той же Лондон, як я вже зазначив, втрачає свої позиції колись найважливішого центру фондових операцій. Не виключено, що європейські компанії, обдумуючи на який ринок їм йти торгувати паперами - на китайський або американський, виберуть перший. Після виходу Великобританії з Європейського союзу ряд англійських банків і компаній прийняв рішення рухатися на схід. Поки, правда, не в Китай, а в Гонконг, ближче до місця, де буде формуватися найбільший в світі центр фондових операцій.

Той же банк Голдман Сакс оцінює ступінь використання інвестиційного потенціалу Китаю лише в 20%. Інакше кажучи, капіталізацію китайського ринку можна без особливого збитку збільшити в п'ять разів, і тоді вона залишить Нью-Йоркську фондову біржу позаду. Однак це міркування Голдман Сакс. А що стосується китайського керівництва, воно просто вживає заходів з нарощування капіталізації. Заява на сесії ВЗНП прем'єра Держради Лі Кецяна про те, що країна має намір широко відкрити ворота для іноземних інвесторів, цілком відповідає планам Пекіна зробити Китай головною фондовим майданчиком світу.

Валентин Катасонов, ФСК

У столиці України вночі у метро прогримів вибух