Козлов

Миколай

Степанович

- доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри теорії фізичного виховання БДПУ.

Автор трьох монографій.

Наукові інтереси - формування пізнавальної діяльності.

Крайник

Віктор

Леонідович

- кандидат педагогічних наук, старший викладач БДПУ.

Наукові інтереси - формування пізнавальної діяльності.

НАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО

КУРСУ: теорія і

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА

ПРАКТИКА ФОРМУВАННЯ

Проблема формування навчальної діяльності студентів першого курсу традиційно привертає пильну увагу фахівців в області психології і педагогіки вищої школи. Вона вивчається не тільки як предмет самостійного розгляду, але і в тій чи іншій мірі вирішується в рамках дослідження суміжних проблем: наступності вищої і середньої школи (Г. Александров, 1984; С.М. Годнік, 1990; А.П. Сманцер , 1992), адаптації випускників середніх шкіл до вузівським умов навчання (В.Т. Хорошко, 1979; І.А. Алівердіева, 1982; В.М. Дугінець, 1987; О.Ф. Алексєєва, 1995), формування культури і дисципліни навчальної праці студентів (Т.Н. Болдишева, 1969; М.М. Гарифуллина, 1986; Н.С. Козлов, 1992), організації самостійної роботи студентів (Г.М. Сеита а, 1988; В.А. Казаков, 1991; Т.А. Нечаєва, 1992; А. Курбанов, 1993) і багатьох інших. Настільки значна кількість праць, з одного боку, говорить про глибину опрацювання обговорюваної проблеми, з іншого - свідчить про її актуальність. І це закономірно на стику двох, якісно відмінних освітніх систем, кожній з яких властиві свої унікальні форми і методи навчальної роботи. Аналіз показує, що загальноосвітня школа недостатньо готує своїх випускників до продовження освіти у вищому навчальному закладі, що загальний рівень підготовки школярів невисокий і за останні п'ять років не спостерігається тенденції до його зростання. Школа не дає і при існуючій

системі навчання, в принципі, не може давати вузу "готового" студента. Навчальна діяльність першокурсників супроводжується значним падінням успішності, низькою задоволеністю навчальною діяльністю, високим рівнем тривожності і істотними труднощами загальнонавчальних характеру. Більшість викладачів, зайнятих на першому курсі, в своєму методичному пошуку слабо враховують специфіку початкового етапу навчання у вузі. Тому назріла необхідність корекції навчального процесу студентів першого курсу з точки зору його відповідності реальної готовності випускників шкіл до продовження освіти на новій, більш складної ступені.

У науковому дослідженні навчальної діяльності та практичних дій по її формуванню найважливішу роль відіграє методологічне забезпечення. Немає сумнівів в тому, що дослідження такої багатоаспектною категорії, якою є "навчальна діяльність", може вестися за різними підставами. Однак, перш необхідно звернутися до загальної теорії діяльності, заслуга в розробці якої належить таким відомим вченим, як Л.С. Виготський, М.Я. Басов, А.Р. Лурія, С.Л. Рубінштейн, А.В. Запорожець, П.І. Зінченко, О.М. Леонтьєв, Д.Б. Ельконін та ін. Відповідно до цієї теорії діяльність є практичне перетворення громадським людиною об'єктивного світу, а, отже, зміна самого діяльного суб'єкта відбувається в процесі конкретних діяльностей, які виділяються за критерієм спонукають їх мотивів. Усередині діяльності вичленяються дії - процеси, що підкоряються цілям, і операції - способи здійснення дій, що співвідносяться з умовами їх виконання. Як конституирующей характеристики діяльності розглядається її предметність, що виявляється у властивостях психічного відображення [4]. Таким чином, навчальна діяльність виступає однією з основних різновидів діяльності людини, яку породжує особливої ​​потребою, спрямованої на перетворення діяльного суб'єкта, на його самозміна в процесі навчання.

Проводячи структурний аналіз навчальної діяльності студентів, ми також спираємося на загальну структуру діяльності людини в тому вигляді, в якому вона розроблена в общепсихологической теорії діяльності. Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов, А.К. Маркова та інші вважають, що навчальна діяльність за своєю структурою повторює, відтворює будову якої людської діяльності. При найзагальнішому розгляді структури діяльності людини вони виділяють три основних ланки: мотиваційно-орієнтовний, центральне (робоче, виконавське) і контрольно-оціночне [2, 7, 8]. Ця базова модель, на думку В.В. Давидова, в кожному конкретному випадку дослідження повинна бути відповідним чином розгорнута, виходячи з характерних особливостей досліджуваного виду діяльності [3]. Інтерпретуючи цю схему стосовно навчальної діяльності студентів, ми виділяємо в ній такі структурні компоненти: мотиваційно-цільовий, змістовно-орієнтовний, дієво-операційний, організаційно-який планує і контрольно-оцінний.

Значна кількість робіт з даної проблеми присвячується розвитку, як правило, будь-якого одного структурного компонента навчальної діяльності: мотивації (Г.А. Імамкуліева, 1985; Т.А. Кольцова, 1987; А.М. Гальперін, 1989; Л.Г. . Вяткіна, 1991; О.А. Фроленкова, 1997), навчальних умінь і навичок (В.А. Кулько, Т.Д. Цехмістрова, 1983; Н.В. Соловйова, 1986; А.Н. Гудімова, 1988; Т І.П.. Лізнева, 1993), організації і планування (В.Н. Донцов, 1977; Г.К. Карповський, С.І. Сучков, 1981; В.Л. Фефілова, 1982; В.В. Федотов, 1988; П.Є. Риженков, 1990; Т.А. Нечаєва, 1992), самоконтролю (С.І. Марченко, 1987; А.В. Непомнящи й, В.Г. Захаревич, 1989; Т.А. Барановська, 1990). Безумовно, всі ці напрями актуальні і потребують поглибленої розробки. Однак в їх роздробленості зникає та цілісність, повнота її будови, яка від початку властива навчальної діяльності за своїм статусом. На наш погляд, навчальна діяльність повинна вивчатися і формуватися в структурному єдності всіх компонентів.

Орієнтацію на включення різних аспектів аналізу навчальної діяльності в цілісне уявлення про неї задає системний підхід, основні положення якого і за походженням, і за змістом орієнтовані на інтегративні процеси, на синтез цілого [1, 5]. Приклади використання системного підходу при дослідженні навчальної діяльності школярів і студентів дані в працях В.В. Давидова, І. Ломпшер, А.К. Маркової [2, 7], В.Я. Ляудіс, І.І. Ільясова [6] та інші. У них показано, що навчальну діяльність не можна звести до жодного з виділених компонентів (в тому числі і до такого універсального, як дія), повноцінна навчальна діяльність завжди є їх єдність і взаємопроникнення. Вони можуть перетворюватися один в одного - в цих перетвореннях полягає динаміка навчальної діяльності та її властивість як системного об'єкта. Очевидно, що таке трактування відрізняється від існуючої ще в практиці розширювального розуміння навчальної діяльності, як будь-якого процесу придбання знань, умінь і навичок. Своєрідність, відмінна риса навчальної діяльності полягає в тому, що вона завжди пов'язана з "входженням" студента в нову дійсність, оволодінням кожним з її компонентів, вчиненням переходів від одного компонента до іншого. Саме це збагачує студента, перетворює його психіку, формує свідомість. Тому в своїх практичних діях ми намагалися розвивати скоріше не окремо взяті компоненти навчальної діяльності, а їх взаємозв'язок і взаємодія.

Існує досить великий арсенал способів вирішення цієї проблеми, основними з яких є: вдосконалення довузівської підготовки школярів; функціонування підготовчих курсів для абітурієнтів; організація в вузі спеціальних курсів, спрямованих на адаптацію новоприбулих до навчання в умовах вищого навчального закладу; формування загальнонавчальних навичок в рамках конкретних дисциплін. Кожне з цих напрямків має свої переваги і недоліки. Уже на етапі теоретичного аналізу стає очевидним, що перевагу якого-небудь одного з розглянутих шляхів не приносить бажаного результату. Реальність така, що окремо проводяться заходи (нехай навіть ретельно підготовлені) так і залишаються розрізненими фрагментами, а не єдиної, цілісної системою цілеспрямованих дій.

На наш погляд, тут доречно знову звернутися до системного підходу, використовуючи його в якості методології на конкретно-науковому рівні. Навчальна діяльність розглядається як системний об'єкт, а відомо, що дослідження системи невіддільно від дослідження умов її існування [1]. І оскільки навчальна діяльність формується не одномоментно, а проходить в своєму розвитку ряд етапів з характерними для них умовами, то і програма її формування повинна складатися з декількох етапів з відповідними цілями і завданнями. В якості основного засобу їх досягнення, враховуючи динамізм і багатоаспектність досліджуваного явища, виступає логічне і послідовне поєднання надійно зарекомендували себе на практиці шляхів формування навчальної діяльності студентів першого курсу. Такий підхід до вирішення проблеми не тільки дає можливість точніше врахувати своєрідність кожного етапу роботи, а й дозволяє з найбільшою повнотою використовувати накопичений науково-практичний досвід.

На основі вищевикладених теоретичних положень була розроблена експериментальна програма цілеспрямованого формування навчальної діяльності студентів першого курсу (див. Таблицю).

Таблиця 1

Програма цілеспрямованого формування навчальної діяльностістудентів пе рвого курсу

ЕТАП МЕТА ЗАВДАННЯ ЗАСОБИ ТЕРМІНИ Дову-зовскій Зниження гостроти протиріч між вимогами вузівського навчального процесу і рівнем підготовленості випускників шкіл до продовження освіти у ВНЗ - підвищити рівень компетентності випускників шкіл в питаннях навчальної діяльності у вузі;

- домогтися більш широкого включення вузівських форм і методів навчання в навчальний процес старшокласників;

- отримати інформацію, необхідну для вдосконалення навчального процесу першокурсників, з метою його відповідності реальним можливостям новоприбулих.

- підготовка лекторів для школи з числа студентів-практикантів;

- пропаганда серед вчителів шкіл вузівських форм і методів навчання;

- педагогічний аналіз довузівської досвіду навчальної діяльності першокурсників;

- поширення інформаційно-методичної літератури.

Останні роки навчання в загальноосвітній

школі

Проме-жуточ-ний Виняток тупикових ситуацій при здачі вступних іспитів - ознайомити абітурієнтів з правилами прийому та специфікою вступних іспитів;

- оптимізувати організовану підготовку абітурієнтів до вступних іспитів;

- зорієнтувати абітурієнтів на самостійну підготовку до вступних іспитів.

- інформує діяльність приймальної комісії;

- функціонування підготовчих курсів для абітурієнтів;

- надання консультативної допомоги абітурієнтам;

- поширення інформаційно-методичної літератури.

Період підготовки та складання вступних іспитів Пере-ходно-

устано-вочной

Формування основ навчальної діяльності

студентів

- допомогти вчорашнім школярам швидше адаптуватися до нових умов життєдіяльності в вузі;

- сформувати у першокурсників загальнонавчальних вміння та навички, що дозволяють їм здійснювати основні функції студентів;

- відпрацьовувати формуються вміння і навички на заняттях з основних дисциплін.

- введення в навчальний процес спецкурсу "Основи формування навчальної діяльності студентів";

- узгодження занять з основних дисциплін з програмою спецкурсу;

- вивчення науково-методичної літератури.

Перший семестр Конт-роль-

но-кор-регіру ющий

Подальший розвиток основ навчальної діяльності студентів, сформованих на попередньому етапі - здійснити контроль формування навчальної діяльності студентів;

- провести (в разі необхідності) корекцію навчальної діяльності студентів;

- забезпечити узгодженість між динамікою сформованості навчальної діяльності та характером викладання навчальних предметів.

- організація постійно діючого консультаційного пункту;

- поточна діагностика сформованості навчальної діяльності студентів;

- підготовка регулярних повідомлень і рекомендацій для викладачів, зайнятих на першому курсі;

- вивчення науково-методичної літератури.

Наступний період навчання на першому курсі

Таблиця будувалася з урахуванням ряду вимог:

• опора на логіко-методологічні знання про навчальну діяльність;
• облік поступово змінюються умов, в яких здійснюється формування навчальної діяльності та висунення на кожному з етапів відповідної мети, завдань і адекватних засобів їх досягнення та вирішення;
• досить тривалий термін реалізації, так як тільки в цьому випадку можливе ефективне управління процесом формування навчальної діяльності;
• логічне і послідовне поєднання основних, перевірених практикою способів формування навчальної діяльності;
• відсутність необхідності докорінної перебудови традиційного навчального процесу, пов'язаної з наднормативним навантаженням на педагогічний колектив.

Для перевірки ефективності розробленої програми проводився порівняльний формуючий експеримент з використанням багатокритеріального аналізу і комплексу методів математичної статистики. Тривалість одного циклу експерименту складала один навчальний рік. Всього було реалізовано три повних експериментальних циклу, тому отримані дані підтверджені своєї повторюваністю.

Вивчення результатів експериментального дослідження дозволяє зробити висновок про ефективність запропонованої програми. Про це ж свідчить загальне поліпшення навчальної обстановки на першому курсі за час дослідної роботи. Підвищилися академічна успішність і число студентів, які отримують стипендію, знизилися кількість відрахувань і ступінь студентських труднощів. Все це разом узяте свідчить про збільшений рівень сформованості навчальної діяльності студентів першого курсу.

Разом з тим, проведене дослідження не дало вичерпних відповідей на ряд значущих питань. Так, на гіпотетичному рівні залишилося припущення про те, що ступінь розвитку різних структурних компонентів навчальної діяльності має різну міру впливу на загальний рівень її сформованості. Не зовсім зрозумілий механізм обліку та раціонального використання індивідуально-типологічних особливостей студентів у процесі формування індивідуального стилю навчальної діяльності. Дані аспекти порушеної проблеми дуже актуальні і відкривають досить широке поле діяльності для подальших наукових пошуків.

Бібліографічний список:

1. Блауберг І.В., Юдін Є.Г. Становлення і сутність системного підходу. М .: Наука, 1973. 272 с.

2. Давидов В.В., Маркова А.К. Концепція навчальної діяльності школярів // Питання психології. 1981. © 6. С. 13-26.

3. Давидов В.В. Стан і проблеми дослідження навчальної діяльності // Діяльнісний підхід у психології: проблеми і перспективи / За ред. В.В. Давидова., Д.А. Леонтьєва. М .: Изд-во АПН СРСР, 1990. С. 3-18.

4. Леонтьєв А.Н. Діяльність. Свідомість. Особистість. М .: Политиздат, 1975. 304 с.

5. Садовський В.Н. Підстави загальної теорії систем. Логіко-методологічний аналіз. М .: Наука, 1974. 279 с.

6. Формування навчальної діяльності студентів / За ред. В.Я. Ляудіс. М .: Изд-во МГУ, 1989. 240 с.

7. Формування навчальної діяльності школярів / Под ред. В.В. Давидова, І. Ломпшер, А.К. Маркової. М .: Педагогіка, 1982. 216 с.

8. Ельконін Д.Б. Вибрані психологічні праці. М .: Педагогіка, 1989. 554 с.