- Помилка, яка особливо дратує вас в усній і письмовій мові, Анжеліка Чадамбаевна?

- Дратує, коли починають неправильно схиляти деякі тувинські жіночі імена, наприклад: «Почесна грамота вручається Алдинаю Монгуш», «Давайте сходимо в гості до Онзагаю Ондар». Правильно буде: «Почесна грамота вручається Алдинай Монгуш», «Давайте сходимо в гості до Онзагай Ондар». Ще мене дратує, коли неправильно ставлять наголос у слові діалог, деякі люди примудряються говорити: діалог.

Сьогодні в школах республіки вводять нові Федеральні державні освітні стандарти, скорочено - ФГОС. Помічала, як вчителі вимовляють цю абревіатуру - фегеос, хоча правильно говорити - ФГОС. Це слово утворено за початковими звуків. Якщо ж вимовляти ФГОС по буквах, то вийде важкий для вимови - ефгеоес.

- Помилка, яку ви самі постійно робите і намагаєтеся виправити.

- Часто помиляюся в наголос у слові «рефлексія». Знаю, що потрібно вимовляти так - рефлекс, але наполегливо ставлю наголос на букві «і». На листі ж мене в ступор ставить комісар. З дитинства помиляюся в цьому слові. Перед тим, як використати його на листі, замислююся: використовувати дві «м» або дві «с».

- Ваше улюблене правило російської мови?

- Одне з найулюбленіших правил - правопис букв «о» і «е» після шиплячих в суфіксах прикметників. Якщо стоїть наголос, то пишемо: «о», наприклад: очеретяний. А без наголосу - ставимо «е», наприклад: конвалієва. Значить, згідно з цим же правилом ми повинні писати і деякі батькові, наприклад, Монгушевна. А в паспорті у моєї знайомої вчительці написано невірно - Монгушовна. Помічаючи такі промахи працівників паспортного столу і РАГСу, акцентую увагу своїх учнів саме на цьому правилі, щоб вони не повторювали подібних помилок.

- Якого письменника ви вважаєте еталоном російської словесності?

- Дуже подобається творчість Івана Сергійовича Шмельова, особливо твір «Літо Господнє». Це дивовижний роман. Коли його читаю, захоплює багатий і соковита мова письменника.

Вважаю, що саме у Шмельова можна вчитися різноманітності, силі, могутності й красі російської мови. Наприклад, замість звичайного виразу «стукають сокири» Іван Сергійович пише так «хряпкают сокири». А замість звичайної фрази «багато птахів» письменник використовує «каша птахів». Дивовижно! Дивовижні метафори! Мова Шмельова мене захоплює, тому вважаю, що кожна порядна російський людина повинна знати цього письменника.

- За яким твором вам було б цікаво написати диктант?

- Ціную творчість Михайла Євграфовича Салтикова-Щедріна. Це головний російський соціальний сатирик, викривач. Мені здається, ще років триста пройде, а його будуть читати і думати, що це про наш час. Теми, які піднімає письменник, про корупцію і чванство, актуальні і зараз. Саме тому хотіла б писати диктант за творами Салтикова-Щедріна.

- Ваш головний учитель російської мови?

- Мені пощастило, в моєму житті було багато людей, які мене багато чому навчили. Коли в 1987 році закінчила Кизилський державний педагогічний інститут, влаштувалася працювати в школу №1 міста Турана. Тоді там викладав Юрій Михайлович Некрасов. Він на свої уроки нікого не пускав, крім учнів, звичайно, але мені вдавалося його умовити. Відвідуючи уроки Юрія Михайловича, багато чому навчилася.

У цій же школі вчила Валентина Олексіївна Павлова. Мене дивувало те, що вона знає напам'ять всього «Євгенія Онєгіна». Пропрацювавши в Турані два роки, перевелася в середню школу села Усть-Елегест, де викладала до 1993 року. Саме з того часу і працюю в школі села Сукпак, де і народилася.

Ще одним учителем російської мови можу назвати свого друга дитинства Андрія Івановича Чимба. Сьогодні він директор Філії ФГУП ВГТРК ДТРК «Тива». Андрій Іванович дуже розумний, допитливий людина, саме він познайомив мене з творчістю Лермонтова. Пам'ятаю, як Андрій Іванович приносив поеми «Мцирі» і «Втікач». Я завжди вважала, що Андрій Макаревич тільки співак, але Андрій Іванович якось показав мені вірші Макаревича, довівши, що він ще й поет.

Нещодавно брала участь в республіканському конкурсі «Учитель року-2014». Перемогла, що стало для мене повною несподіванкою. Знаю, що багато вчителів бояться брати участь в цьому конкурсі, вважаючи, що там занадто великі вимоги до педагогів-учасникам. Тому, власне, і подала заявку на конкурс, щоб довести, що будь-якому вчителеві цей конкурс під силу, і що боятися «Вчителі року» не варто.

- Які орфографічні та стилістичні помилки ви помічали в тувинських газетах, журналах, телевізійних і радіопрограмах?

- Часто помічаю помилки на рекламних щитах. Наприклад, біля «Бізнес-інкубатора» висить величезний банер, на якому безграмотно написано: «есковатор» замість «екскаватор». Хочеться підійти і прибрати цю рекламу.

Також в Кизилі помітила вивіску: «Виконання ваших мрій». Що це ще за слово таке - мрій? Правильно: «Виконання ваших мрій». Хочеться сказати таким рекламникам: перш ніж вивісити текст на загальний огляд, слід заглянути в словник.

- монофонія - це розповідь, всі слова в якому починаються на одну букву. Складіть за цим принципом хоча б одне речення. Ваша буква - «З».

- Зачарована видовищем завзята Зоя задумала зашифрувати загадку.

- Загадково, Анжеліка Чадамбаевна. А як пишеться і що означає слово «фаетон?»

- Як писати слово, знаю. І значення мені відомо, фаетон - це вид коляски з відкритим верхом.

- Абсолютно вірно, Анжеліка Чадамбаевна. Якщо подивитися це слово

в «Тлумачному словнику російської мови» Ожегова, фаетон - це легка коляска з відкидним верхом.

А ось згідно «Великим тлумачним словником російської мови» за редакцією Кузнєцова, фаетон має відразу п'ять значень. У давньогрецькій міфології - син бога сонця Геліоса. Кінна коляска з відкидним верхом. Кузов легкового автомобіля з прибирається верхом, знімними верхніми боковинами і двома рядами сидінь. Передбачувана планета Сонячної системи, вибух якої породив безліч астероїдів. Сімейство океанічних птахів, добре літаючих, але погано плаваючих і насилу пересуваються по суші.

Тепер ваша черга: називайте слово, а я спробую правильно написати його і пояснити, що воно означає.

Анжеліка Чадамбаевна дала мені слово омбрелька. Написав його з помилкою - через «а» на початку, так як вважав, що слово походить від англійського «Umbrella» - «Амбрелла», що означає парасольку. Анжеліка Чадамбаевна пояснила, що саме це слово «омбрелька» - застаріле і походить з французької мови, означаючи парасольку від сонця.

Ось так: начебто і прав, а ніби й немає.