1. «Наше ноу-хау не зможуть підробити навіть китайці»
2. «На Полтавщині шукаю скарбницю шведського короля Карла XII»

В Україні налагоджено випуск новаторських електронагрівальних елементів - вони на 20-30 відсотків економічніше, ніж традиційні

- Я входжу в число засновників відомої в Україні та за кордоном компанії «Агромат» з виробництва кераміки і сантехнічних виробів, але до того, як прийшов в бізнес, займався інформаційними технологіями, захистив кандидатську дисертацію, - каже підприємець і вчений Володимир Рева. - Так склалося, що поруч з нашим підприємством знаходиться Інститут теплофізики Національної АН України. Ми по-сусідськи спілкуємося з його співробітниками. Одного разу я дізнався, що в інституті у важкій ситуації опинився госпрозрахунковий інженерний центр. Вирішив його очолити, щоб спробувати врятувати. Спочатку розглядав це як справу для душі - свого роду хобі. Зараз інженерний центр (він отримав назву «Сушка») створює затребувані на ринку розробки і приносить прибуток.

«Наше ноу-хау не зможуть підробити навіть китайці»

- В СРСР була створена велика кількість цікавих наукових розробок, які з різних причин так і не впровадили, - продовжує Володимир Рева. - Їх патентували. Важливо, що в радянських патентах, на відміну від західних, суть винаходів детально роз'яснюють. Я взяв на роботу досвідчену співробітницю-вчений, щоб з великої кількості розробок вона відібрала ті, які ми в «Сушінню» могли б довести до розуму і впровадити у виробництво: перш за все за новими матеріалами в кераміці і технологій, пов'язаних з електронікою. Я захищав кандидатську саме по категорії кераміка, свого часу ми запустили досвідчений завод по її виробництву. він так і залишився досвідченим - періодично закуповуємо для нього найсучасніше обладнання. Програмне ж забезпечення створюємо самі - у нас сильна група програмістів.

* Володимир Рева. Фото Сергія Тушинського, «ФАКТИ»

- Чи вдалося знайти серед радянських патентів щось підходяще для впровадження?

- Безумовно. Наша співробітниця знайшла літнього, але вельми енергійного вченого, з яким ми створили унікальну рецептуру токопроводящей пасти. Це дуже перспективний ноу-хау. Ми вже почали виробництво енергозберігаючих електронагрівальних елементів, в яких застосовується ця паста.

- Де конкретно вона використовується?

- Скрізь, де потрібно що-небудь нагріти за допомогою струму. Скажімо, зараз багато розмов про те, що цієї зими будуть приходити шокуючі рахунки за опалення. Ми створили електричний бойлер з пластинами, на які нанесена наша токопроводящая паста. З його допомогою опалювати приміщення можна за цілком адекватні гроші. Вже починаємо випускати такі бойлери.

- Як же це працює?

- На одній стороні пластини тонким шаром у вигляді «доріжок» нанесена струмопровідна паста. До неї прикріплені два дроти, по яких подається струм. Він проходить через «доріжки» з пасти, при цьому перетворення електричної енергії в теплову відбувається на 25-35 відсотків ефективніше, ніж в традиційних нагревателях. Наш бойлер оснащений певною кількістю таких пластин. Через них за допомогою невеликого насоса прокачується вода, нагріваючись при цьому. А потім подається в батареї у вашій квартирі. Бойлер оснащений реле, що дозволяє задати потрібну вам температуру в будинку. Можна, наприклад, виставити 26 градусів. А якщо ви їдете у відрядження і нікого в хаті не залишається, досить і 10 градусів.

* На металеві пластини наносять «доріжки» з струмопровідної пасти

Нещодавно з керівництвом Шевченківського району столиці ми провели експеримент в одному з дитячих садків: за свій рахунок замінили на кухні в електроплитках традиційні конфорки на наші, в яких використана паста. Модернізація дозволила зменшити споживання електроенергії при приготуванні їжі більш ніж на 30 відсотків! Настільки ж вражаюча економія досягнута в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (знаходиться у Львові). Ми замінили на курсантського кухні старі радянські нагрівальні поверхні плит на наші енергозберігаючі.

Крім скорочення на третину споживання електроенергії, пластини з «доріжками» з пасти дозволяють підтримувати однакову температуру по всьому нагрівається обсягу. Наскільки це важливо, поясню на такому прикладі: до мене звернулися підприємці з Канади, які займаються нанесенням спеціальних покриттів на елементи обшивки літаків. Для цього використовується гігантська ванна, наповнена спеціальним розчином. У нього опускають деталі обшивки. Канадці розповіли, що температура по всьому об'єму ванни повинна бути однаковою. Їм було цікаво знати, чи зможемо ми допомогти добитися цього. Зараз займаємося цим проектом. В даному випадку потрібні пластини 60 на 60 сантиметрів. На нашому дослідному заводі ми можемо виготовляти пластини будь-яких розмірів. (Кореспонденти «ФАКТІВ» побували на цьому підприємстві і побачили, як працює автоматична лінія з нанесення пасти на листи металу. - Авт.)

Ми також поставили наші нагрівальні елементи в обладнання заводу з виробництва бетону, і там економія електроенергії склала 25 відсотків. Партнери з Німеччини попросили знизити енергоспоживання фритюрниць, які вони випускають. У цьому кухонному обладнанні є чан для приготування їжі - в ньому кипить масло. Після того як наші фахівці покрили чан пластинами з струмопровідної пастою, споживання фритюрницею енергії зменшилася на третину.

За кордоном подібні пасти випускаються давно. Але всі вони дуже дорогі, оскільки в технології виробництва застосовуються дорогоцінні метали - золото, платина, паладій та інші. Тому їх використовують найчастіше у військовій галузі, космонавтиці.

Наша паста набагато дешевше, адже до її складу входять набагато менш дорогі рідкоземельні метали. Нещодавно я був в Китаї і домовився про їхню покупку. Там експорт цієї сировини лімітований, тому отримати в КНР дозвіл на придбання рідкоземельних металів непросто. Але з завданням я впорався, адже «Агромат» вже 20 років співпрацює з цією країною. Одна з китайських фірм отримала від влади як виняток право продавати «Сушінню» таку сировину.

Я надав партнерам зразки нашої пасти. Коли розповів про це колегам і друзям, вони заклопотано питали: «Чи не вийде так, що в Китаї проведуть спектральний аналіз, дізнаються, з чого вона складається, і налагодять випуск аналога у себе?» Насправді, навіть якщо хто-небудь здасться метою скопіювати нашу новаторську продукцію, нічого не вийде. Справа в тому, що до складу пасти входять речовини, які повністю випаровуються в ході виготовлення.

«На Полтавщині шукаю скарбницю шведського короля Карла XII»

- Вам довелося брати банківський кредит, щоб відкрити інженерний центр «Сушка»?

- Перше, з чого я почав роботу в ньому, - пошук джерел фінансування. Вдалося обійтися і без банківського кредиту, і без грошей від прибутку «Агромату». На території Інституту теплофізики є занедбаний ангар. Ми взяли його в оренду, зробили ремонт і відкрили невеликий торговий центр. Так з'явилися гроші на інженерні розробки. Щоб знизити витрати за комунальні послуги, відмовилися від централізованого опалення і гарячої води. Поставили невеликий казан. Втрати тепла зведені до мінімуму, звідси і економія на витратах на комунальні потреби.

До співпраці залучили ініціативних людей. Лабораторію центру за останні дев'ять місяців дооснастили обладнанням на мільйон гривень. Відповідно, можливості розробляти ноу-хау значно збільшилися.

На жаль, існують певні складнощі у взаєминах з деякими співробітниками Інституту теплофізики: не всім подобається, що маленький госпрозрахунковий центр має на рахунку півмільйона гривень, а інститут зі своїми численними співробітниками розпорядженні всього лише 200-300 тисячами гривень на наукові розробки. З попереднім керівництвом інституту у нас було повне взаєморозуміння, а ось з нинішнім виникли розбіжності. Як госпрозрахункова організація ділитися з інститутом заробленими коштами ми не зобов'язані. Справно платимо податки державі (за минулий рік півтора мільйона з прибутку, плюс 400 тисяч - за землю), ніяких інших фінансових зобов'язань закон на нас не покладає. Чому б інституту не взяти приклад з нас і не спробувати створювати затребувані на ринку продукти? Поки що ситуація така, що вчені (не тільки Інституту теплофізики, а й багатьох інших) начебто чимось займаються, але навіть на скромну зарплату заробити не можуть.

Нарікання на те, що держава не дає грошей на науку, не витримують критики. Зараз в Україні багато прикладів того, як талановиті вчені й інженери розробляють вартісну ідею, звертаються в західні фонди і отримують гранти на свої розробки. Іноземці ганяються за нашими даруваннями (Володимир Іванович дістає з стопки візиток на столі одну. - Авт.). Людина, яка мені її дав, влаштовує в Україні конкурси наукових стартапів, потім вибирає найбільш цікаві ідеї, які можуть принести значний прибуток. Я йому сказав: «Ви можете запропонувати хлопцям виїхати за кордон і отримувати там по десять тисяч доларів на місяць. А я люблю Україну і ні за що звідси не поїду ».

У мене на Полтавщині в Кобеляцькому районі велика пасіка, один іноземний партнер навіть порадив налагодити продаж мого екологічно чистого меду за кордон. Адже ціни на нього там дуже високі. Жодного кілограма меду я не продав - дарую його друзям на свята.

До слова, на Полтавщині у мене є ще одна справа: шукаю скарбницю шведського короля Карла XII. Відомо, що після поразки в Полтавській битві він, поранений в ногу, переправлявся через річку Ворсклу з трьома мішками срібла і двома діжками золота - це було платню солдатам і офіцерам. Ось тільки човен не витримувала вантажу, черпала воду. Довелося королю кинути в річку мішки з сріблом і один бочонок з золотом. Вони до цього дня так і не знайдені ...

Читайте нас в Telegram-каналі , Facebook і Twitter