Показники глобального потепління в Запоріжжі значно вище

  1. Як часто помиляються синоптики? З таким питанням ми звернулися до заступника начальника Запорізького...
  2. У природи немає поганої погоди…

Як часто помиляються синоптики?

З таким питанням ми звернулися до заступника начальника Запорізького обласного центру гідрометеорології Тетяні Сорокіної - професіоналу, який знає все про погодні примхи.

«Будь-який прогноз погоди - це науково обгрунтоване припущення, науково обгрунтований розрахунок. Це не фактична погода і тому не може бути 100% прогнозів погоди. У сам прогноз вже закладена ймовірність. Тому коли прогнози бувають неточними, це не означає, що недбайливий синоптик помилився. Такі неточності спочатку передбачені нашою роботою, тому що людство не проникло ще в усі таємниці атмосфери. Ми не все знаємо і розрахунок погоди на наступний день - складний процес, який виконує не тільки людина. Це справа рук машини, програми.

Для того, щоб прорахувати, наприклад, формули з багатьма невідомими, доводитися чимось нехтувати. І ось можливо такі зневаги потім і випливають в неточності прогнозування. Але наші синоптики, точно так само як і синоптики в будь-якій країні світу мають точність прогнозування на короткострокових прогнозах близько 90%. 87%, 86%, 90% - це нормальний відсоток виправданості », - розповідає Тетяна Сорокіна.

Гідрометцентр - це не тільки прогноз погоди, як багато хто думає. Це кропітка праця великої кількості людей: гідрологічні пости і метеорологічні станції, робота в полі - агрометеорологічні спостереження. У запорізькому регіоні 157 працівників задіяно в цій сфері. Велика команда займається складанням короткострокових і довгострокових прогнозів. Регіональні Гідрометцентр - частина Національної метеослужби. У Києві працює також Гідрометеорологічний дослідний інститут. Там теж займаються прогнозуванням погодних змін. Але їх прогнози істотно відрізняються від короткострокових, які ми чуємо щодня. Вони носять консультативний характер.

«Наш обласний метеоцентр є частинкою Всесвітньої служби погоди. Ми входимо у Всесвітню метеорологічну організацію, як і Національний гідрометцентр. Наші фахівці беруть участь в міжнародних конференціях, ми обмінюємося досвідом, проходимо підвищення рівня кваліфікації. Словом, тримаємо марку на рівні, - посміхається Тетяна Сорокіна.

Температура на планеті Земля росте, - попереджають вчені. Ще 20-30 років тому літо було менш жарким, зима - більш холодною і сніжною. За останні 100 років температура повітря підвищилася практично на 1 градус. Для середньорічної температури це досить багато, - кажуть фахівці. Особливо помітні зміни відбуваються протягом останніх 20 років. В Україні в деякі місяці або сезони таке перевищення становило вже 2-2,5 градуса, в тому числі і на території запорізької області. Для Запоріжжя в грудні характерна середньомісячна температура близько 0, в січні -4 протягом вже декількох десятиліть. Але останнім часом ця температура підвищилася і склала вже -2,5 градуса. Тобто була -4, а стала -2,5 градуса (!), - звертає увагу синоптик.

«Кліматологи говорять або про 25-річному циклі, або про 100-річний. До речі, зараз ми можемо говорити про те, що погода в найближчі роки повторить погоду 100 річної давності. Найбільш холодними роками в Україні були 40-50-ті роки. До речі, у нас в Запоріжжі найнижча температура -31,8 була зафіксована саме в 40-му році, в січні 40-го року. Це офіційні незаперечні дані, - каже Тетяна Сорокіна.

Рекордне значення плюсової температури ми пережили в 2010-му році, - згадує фахівець. За її словами, було дуже екстремальне літо. Відразу кілька рекордів за тривалістю періоду сухої та спекотної погоди, коли температура все дні перевищувала максимальні +30 градусів. І так тривало більше 30-и днів, це теж було рекордне значення. Максимальна температура в Запоріжжі + 40 градусів, по області +41,1.

Останні роки дійсно дуже спекотні сухі періоди повторюються щоліта. Але літо-2017 екстремальним не було, - вважають фахівці.

Кому потрібен прогноз погоди?

Прогноз погоди, який ми щодня чуємо або читаємо, потрібен не тільки для того, щоб зорієнтуватися: взяти сьогодні парасольку чи тепло одягнутися, як спланувати свій вихідний, відпустку. Гідрометцентр співпрацює з головним управлінням МНС та органами місцевого самоврядування. Від прогнозів залежать управлінські рішення, особливо якщо очікуються складні погодні умови.

«В першу чергу ми обслуговуємо транспорт. Неоціненна допомога синоптиків в авіації. Від напрямку вітру залежить напрямок злітно-посадкової смуги, його вибирають ще при будівництві аеропорту. Зліт і посадка літака, і взагалі будь-якого повітряного судна, неможливі без фактичної погоди і без прогнозування.

Ми обслуговуємо річковий і морський флот, комунальні служби і енергетику. Ну і, звичайно ж, важливу роль ми граємо для сільського господарства. Працюємо на сельхоз полях, де беруться проби грунту для визначення благозапасов. Агрометеорологи, щодня виходячи в поле, стежать за фазами і розвитком сільгосп культур, а потім складають прогноз врожайності, ще задовго до того, як цей урожай буде зібраний, - відкриває секрети професії Тетяна Сорокіна.

Перераховувати сфери затребуваності прогнозів погоди можна довго. За словами Тетяни Сорокіної, немає такої сфери народного господарства, де не знадобилися б прогнози або фактична погода. Навіть будівництво, будь-яка будмайданчик починається з вивчення кліматичних умов. Що потрібно для точного прогнозування? - питаю заступника начальника Запорізького обласного центру гідрометеорології.

«Тут потрібно розмежувати. Для складання прогнозу ніякі прилади не потрібні, потрібен комп'ютер і доступ до інформації (прогностичні моделі, так звана, «карта погоди»). На географічні карти в ті центри, де знаходиться наземна станція або станція аерологічна (кулі-зонди з датчиками), наносяться дані температури, вологості, вітру, тиску на висоті до 12 км. Є також буйкові станції і судна погоди, маса всілякої інформації наноситься на такі карти. З такими картами погоди працює синоптик. Тобто, знаходиться він в приміщенні.

А ось для того, щоб виміряти цю ж температуру, тиск або вітер в будь-якій точці планети дійсно необхідні прилади. Такі прилади встановлені на наших метеостанціях або на гідрометеорологічних постах. Вартість таких приладів може коливатися від декількох десятків-сотень гривень до мільйона. Наприклад, успішно пройшов випробування німецький прилад - вимірник нижньої межі хмар. Його встановили на території авіаційної станції в аеропорту Запоріжжя. Він широко використовується колегами в Німеччині і в інших європейських країнах. Коштує він 1 200 000, - розповідає Тетяна Сорокіна.

У природи немає поганої погоди…

Ні, є, - доводить Запоріжжя своїми метеоконтрастамі. Тетяна Сорокіна згадала найяскравіші перепади останніх років.

Зима 2014 року. На тлі негативних температур, сильних морозів, відзначені дуже різкі потепління, ожеледь. У лютому 2014-го року спостерігалося таке явище: близько 2-х діб в Запоріжжі стояв дуже сильний туман (43 години 34 хвилини). Через нього міжнародний аеропорт закрився практично на дві доби.

Осінь 2014 року. 23-24 вересня на протязі двох діб не припинявся тривалий дощ в поєднанні з сильним вітром. У Запоріжжі сила вітру досягала критерію стихійного гідрометеоявленія це 28 м / с, в Бердянську - 32 м / с. Сотні тисяч дерев повалені, відзначені численні обриви проводів, справжній стихійний колапс.

Зима 2006 року. Сильні морози. Протягом 7-и діб середньодобова температура була нижче середніх багаторічних показників на 15-17 градусів (!). Тобто тривалі морози протягом усього тижня. Мало того, потім Запоріжжя пережило різке потепління і сильні снігопади. Ще один погодно-транспортний колапс.

Наталія Агаркова

Валерій Козицький

Як часто помиляються синоптики?
Кому потрібен прогноз погоди?
Що потрібно для точного прогнозування?