«Принципово гостре питання розвитку державної мови» в Киргизстані традиційно прийнято вирішувати методом адміністративного примусу. Під його дію з 1 січня 2019 року потраплять 17 тисяч державних і 9600 муніципальних службовців, які ризикують розпрощатися зі своїми посадами в разі провалу тесту на «професійне» знання киргизької мови.

За даними прес-служби Міністерства освіти і науки КР, до «слугам» держави з 2020 року приєднаються всі без винятку абітурієнти, які здають загальнореспубліканське тестування (ОРТ), обов'язкове для зарахування на всі форми навчання до вітчизняних вишів незалежно від форм власності. На допомогу майбутнім випускникам шкіл з нинішнього року за рахунок об'єднання шкільних дисциплін «астрономія» і «фізика» збільшиться кількість годин на вивчення державної мови в 11-х класах.

Хід досить символічний - «зоряне» майбутнє більшості російськомовних в перспективі виявиться під питанням.

Америка навчить

Ініціатива проведення загальнореспубліканського тестування в Киргизстані була запропонована і вперше реалізована на початку 2002 року міністерством освіти і культури. У 2004 році для підготовки, проведення і координації тестування була створена незалежна тестова організація - Центр оцінки в освіті і методів навчання (ЦООМО), засновником якої стали Американські ради з міжнародної освіти (ACCELS). Останні поклали на себе обов'язок вирішувати питання, що стосуються як функціонування Центру, так і стратегії ОРТ в цілому. Безпрецедентний випадок, коли суто державна справа - вступні іспити до вищих навчальних закладів - було віддано на відкуп зарубіжної неурядової організації.

Американським походженням пояснюється і своєрідна структура загального тесту, спрямована, за словами колишнього міністра освіти і одного з ідеологів ОРТ Каміли Шаршекеевой, "не на виявлення обсягу фактологічних знань, а на дослідження аналітичних здібностей тестованих». Його розділи складають «Математика», «Аналогії» і «Доповнення пропозицій», «Читання, розуміння тексту на обраному абітурієнтом мовою тестування» і «Практична граматика обраного абітурієнтом мови». Пройти тестування абітурієнтам пропонується на двох мовах за вибором - киргизькому та російською (до 2015 року - узбецькому) в залежності від того, якою мовою тестований може найбільш успішно себе проявити. По-американськи демократично.

Киргизький мова знаєте?

Згідно зі звітом міністерства освіти, всього по республіці в 2018 році основний тест ОРТ здали 45607 осіб, з них 16558 осіб, тобто 36,3%, віддали перевагу екзаменуватися російською мовою. Протягом останніх 12 років цей відсоток залишався відносно стабільним: 30% - в 2006 році, 36,3% - в 2010 році, 35,7% - в 2016 році, 36,4% - в 2017 році. Для більшості з цієї категорії абітурієнтів тест по киргизькому мові виявиться суттєвою перешкодою до отримання вищої освіти. Адже, як визнають експерти, «незважаючи на те, що державна мова вивчається у всіх навчальних закладах республіки, їм володіє лише одна десята частина громадян, для яких киргизька мова не є рідною».

Не знають рідну мову або володіють нею в недостатній мірі і сотні тисяч етнічних киргизів, які проживають переважно в столиці і складових інтелектуальне ядро ​​країни. У їх числі дочка екс-президента Киргизстану Алмазбека Атамбаєва Алія Шагиев, поквапилися пояснити: «Моє невміння говорити рідною мовою ні в якому разі не описує мене як людини невихованого і вже тим більше намагається показати свою зневагу. Ця нездатність обумовлена ​​простою обставиною: я і мій брат народилися в інтернаціональній родині, в якій тато - киргизів, а мама - татарка. Вдома ми говорили переважно російською, а в школі, в якій вчилися, киргизькому мови приділялася зовсім невелику увагу. Самі розумієте, наскільки слабка у нас система навчання рідної мови ».

Поділ коментаторів поста Шагиев на два табори - «звинувачують» і «обвинувачених» в манкуртизм - ще раз довело: проблема володіння державною мовою не має національної приналежності. Про це ж свідчать результати пробних шкільних тестувань з державної мови, проведених в 2016 році. Визнавши їх «невтішними», міністерство освіти уточнило: «Рівень володіння мовою половини майбутніх випускників не відповідає вимогам».

У минулому році, за словами керівника проекту по багатомовному утворенню Міністерства освіти і науки КР Марини Глушкової, в змозі здати тест по киргизькому мові на відповідному стандарту рівні виявилися лише 20% школярів.

мотивація страхом

Введення до 2020 року предмета «киргизька мова та література» в обов'язкову програму загальнореспубліканського тестування для випускників всіх шкіл, незалежно від мови навчання, було передбачено проектом «Національної програми розвитку державної мови і вдосконалення мовної політики в Киргизькій Республіці», покликаної з 2014 по 2020 рік подолати несправедливість «переважання» російської мови в більшості сфер суспільного життя країни, в тому числі в сфері вищої освіти, в ім'я «зміцнення єдності народу Киргизстану ».

Почати вирішили з стандартизації та вдосконалення методології навчання киргизькому мові в школі, м'яко сказати, накульгує на обидві ноги. Батьки вже не один рік б'ють на сполох. "Чому так відбувається? Заняття нецікаві, навчальний процес зациклений виключно на граматиці, яка на практиці малопридатна, - поділилася своєю думкою на інформаційно-аналітичному порталі «Нові обличчя» філолог киргизької мови і мама школярів Алтин Капалова. - Вона не дає навички, що дозволяє вільно говорити на киргизькому мовою. Чи не створюється середовище, тому що це не урок мови, а одне суцільне мука. На жаль, така методика викликає тільки огиду у дітей ».

Безроздільно панувати на протязі чверті століття на уроках киргизької мови грамматико-перекладацький метод, що з'явився в результаті довгої традиції вивчення мертвих мов і зводить весь процес учення до зазубрювання, згідно із задумом авторів проекту, до кінця поточного року має повністю поступитися місцем прогресивному комунікативно-розмовної. Але це тільки за задумом. Як відзначили в прес-службі міністерства освіти і науки, «в даний час розроблені і видаються навчально-методичні комплекси для 5-6-х класів по киргизькому мови за новою методикою». Як же бути іншим?

Директор ЦООМО Інна Валькова, коментуючи ситуацію, що склалася, закликала чиновників і вчених визнати, що поки в російськомовних школах викладання киргизької мови проводиться «не на належному рівні», вводити тестування на його знання передчасно. Але міністерство, незважаючи на істотні зволікання, відступати не має наміру. Вийти зі скрутного становища старшокласникам допоможе, за словами завідувача лабораторією державної мови Киргизької академії освіти Сулаймана Рисбаева, «система зацікавленості у вивченні державної мови», впроваджена з 2017 року міністерством освіти. Вона полягає в застосуванні до випускників шкіл прийнятої Киргизією з 2015 року європейської шкали оцінки їх мовної компетентності.

Так, знання у охочого вступити до вузу з шести рівнів знання - від елементарного до професійного - повинні як мінімум відповідати третьому - В1. Визначити його покликана система «Киргизтест», створена при Національному центрі тестування Міністерства освіти КР в 2013 році. Оцінюватися будуть правильне застосування випускниками лексики і граматики, навички читання і розуміння тексту і аудіоматеріалу, а також вміння висловлювати свої думки усно і письмово. Уже з 2019 року абітурієнт, який має державний сертифікат системи «Киргизтест» про рівень володіння державною мовою, при однакових з іншими кандидатами балах ОРТ буде мати перевагу при зарахуванні до вузу на всі форми навчання.

Мотивація страхом (в даному випадку мова йде про страх провалити іспит на знання державної мови і не вступити до вузу), або «система зацікавленості», як її інтерпретують гуру киргизької педагогіки, на думку психологів, «вбиває мрії підлітка, вганяє в анабіоз, змушує затамувати подих, паралізує і не дає рухатися вперед ». Але кого це хвилює, коли терміни підтискають, а національна програма розвитку державної мови на межі провалу?

І на руїнах їх світу ми побудуємо кращий світ

Як додали в прес-службі міністерства освіти і науки, «інший фактор кращого освоєння мови - регулярне його використання». Саме з цією метою в Киргизстані на виконання постанови Жогорку Кенеша від 30 червня 2016 року «Про впровадження багатомовної освіти в КР» була прийнята Програма по впровадженню багатомовної освіти на 2017-2030 роки. Суть програми, за підсумками реалізації якої очікується досягнення відповідності рівня володіння державною мовою у випускників шкіл з іншими мовами навчання рівню В1 (пороговий) - у використанні двох (російського і киргизького) або трьох (російської, киргизького, англійської) мов як мов навчання.

За словами керівника проекту по багатомовному утворенню Міністерства освіти і науки КР Марини Глушкової, проект впроваджується поки тільки на двох рівнях пілотних шкіл: початковому, починаючи з другого класу, і середньому - в залежності від вибору школи і можливостей педагогів. У початкових класах для розвитку державної мови, крім предметів комунікативного циклу, школи вибрали родиноведение, в деяких випадках - математику, в 6-7-х класах - біологію, географію, інколи хімію або фізику.

На питання, який очікується рівень володіння предметами природничо-наукового циклу, що викладаються російськомовної аудиторії киргизькою мовою, нехай навіть з фрагментарним використанням рідної мови, експерти відповісти не готові. Батьки в замішанні. «Ми за те, щоб вивчити киргизька мова, це дуже добре, у нас молодша дочка говорить по-Киргизької тільки завдяки вчительці. Але як вона буде розуміти математику, ми не знаємо », - коментує ситуацію мама учениці однієї з бішкекських шкіл, які опинилися в числі пілотних.

Як мінімум на передчасність таких реформ вказує ряд що вимагають негайного вирішення проблем, здатних протягом 10-15 найближчих років привести освітню систему до краху: нестача вже сьогодні 600 шкіл та аварійний стан 202. Про це заявила в своєму зверненні до президента Киргизстану Сооронбай Жеенбекова неурядова організація Булан Інститут.

Один з авторів презентованого в Киргизстані в березні цього року доповіді про світовий розвиток 2018 року Холси Роджерс додає: «У країні спостерігається низький рівень отримуваних знань ... Приблизно 80 відсотків учнів, які потрапили в оцінку PISA, не мали базової компетенції по тестованим предметів».

У ситуації, що склалася з 2014 по 2016 рік на потреби щодо розвитку проекту багатомовної освіти було залучено близько $ 2 млн. Фонду миростроительства ООН. У розмірі від $ 50 тис. До $ 100 тис. На рік підтримку пілотного проекту здійснюють Верховний комісаріат ОБСЄ у справах національних меншин і Освітня програма фонду «Сорос-Киргизстан».

Хто платить гроші, той і замовляє музику. Репертуар, запропонований заморськими кураторами, досить передбачуваний. Це точно не «Калинка-малинка» і, судячи з усього, навіть не «Киргизстан менінмекенін».

* * *

Що спричинять за собою прийдешні зміни - питання непусте. Очікування чиновників - «нове багатомовне і конкурентоспроможне покоління фахівців», «розвиток державної мови та підвищення її престижу».

Очікування розсудливоючастини багатонаціонального населення, тієї, яку голова Нацкомісії з державної мови Назаркул Ішекеев зарозуміло відніс до категорії «не надають значення рідної мови чиновників, які служили колоніального суспільства (мається на увазі - російському. - Ред.), І інтелігенції», - деградація освіти і черговий «результат» з країни російськомовних фахівців, в тому числі потенційних.

На думку експертів, «для республіки це означає хворобливий удар по худої кадрової прошарку фахівців, які дійсно вміють щось робити, а не тільки на киргизькому розмовляти». Чи не цього добиваються закордонні спонсори, планомірно позбавляють Киргизію монополії на систему народної освіти і одночасно підтримують націоналістичні репресивно-регресивні методи по просуванню державної мови, який їм «до лампочки»?

Відповідь очевидна. Зрозуміло й те, що киргизька мова - всього лише розмінна монета в Новій великій грі. І програє в ній все населення Країни небесних гір, незалежно від мовних уподобань.