Минулий недавно з'їзд партії «Мусават» став темою багатьох публікацій не тільки в місцевій пресі, а й причиною запеклих суперечок в соціальних мережах між різними представниками азербайджанської громади. Висловлюються різні точки зору і діапазон учасників цих баталій дуже широкий і охоплює він як прихильників цієї партії, так і представників провладних структур, а також багатьох активістів з опозиційного табору і просто безпартійних. Мене особисто це не дивує, тому що відбулося насправді знакова подія, а саме те, що вперше в сучасній історії Азербайджану відбулася зміна голови цієї історичної партії шляхом голосування і на альтернативній основі.

Передісторія цієї події вельми довга: тривало це вже багато років і чим більше це затягувалося, тим більше шкоди завдавало іміджу самої партії «Мусават», тому що порушувався Статут партії, де чітко було прописано про те, що не можна бути головою партії більше двох термінів. Крім цього, давно назріла необхідність продемонструвати всьому азербайджанському суспільству реальну міні-модель виборчого процесу, яка може завершитися чесними і прозорими виборами, чого наш народ не бачив за всі роки існування нинішнього режиму Алієвих при владі.

Можна багато сьогодні сперечатися про те, що не все пройшло гладко, особливо в плані висунення делегатів з'їзду, але треба віддати належне мусаватистів - вони зуміли це зробити і гідно переступили через психологічний бар'єр, коли їм довелося вибирати когось ще на зміну Іса Гамбару, незмінний ось уже 22 роки Башкану партії «Мусават».

В останні дні до мене звертаються багато представників ЗМІ, а також самі мусаватистів з проханням висловитися з цього приводу, так як я один з тих, хто стояв біля витоків відтворення цієї партії, після набуття Азербайджаном незалежності в 1991 році і мені далеко не байдуже все те , що відбувається в цій історичній партії, заповіданої нам батьками-засновниками АДР, на чолі з Мамед Емінем Расул-заде, першим Башканом партії «Мусават».

Нагадаю, що перед з'їздом я публічно звернувся до всіх кандидатів з кількома запитаннями, на які просив їх відповісти і в залежності від відповідей на них збирався також публічно висловити свою позицію. На жаль, я так і не почув відповідей на свої питання від жодного з кандидатів і тому принципово вирішив не втручатися у виборчий процес, так як все мусаватистів знають про мою особисту дружбу з Іса Гамбаром і тому моя позиція на користь одного з них, могла бути неправильно витлумачена як позиція самого Башкана, а мені цього категорично не хотілося.

Для мене бути мусаватистів точно таке ж поняття, як і бути громадянином Азербайджану, і цей свій вибір я зробив свідомо ще в молоді роки, за часів перебудови, коли була відновлена ​​незалежність Азербайджану, коли повернулися до нас атрибути АДР і коли слово «Мусават» і ім'я Мамед Емін Расул-заде стали з гордістю сприйматися багатьма громадянами нашої країни.

На жаль, в сучасному Азербайджані знову стався відтік до багатьох пережитків радянського минулого і наша країна, залишаючись за формою незалежної і маючи всі ті ж атрибути, за змістом зовсім не та країна, про яку мріяли наші предки з АДР. У цьому є і вина мого покоління, так як ми не зуміли гідно протистояти поверненню до влади партноменклатуре і спецслужбам на чолі з Гейдаром Алієвим, які за роки свого правління так сильно вихолостили саму ідею АДР зі свідомості нашого суспільства, що слово мусаватистів знову стало лайливим як за часів СРСР.

Сьогодні мені доводиться чути про те, що дехто, незадоволений результатами виборів в партії, збирається покинути її. Хочу відверто сказати пару слів на цю тему. Ось уже 12 років як я живу в Америці і вже є громадянином США, і при всьому при цьому не збираюся відмовлятися від громадянства Азербайджану, так як мені це громадянство дано не Гейдаром Алієвим і його камарільей, а я громадянин Азербайджану за народженням, це моя Батьківщина і хто б не був при владі в Азербайджані, він не зуміє мене позбавити цього почесного звання громадянина моєї Батьківщини, і всі ці роки еміграції я регулярно боровся з цим режимом, ні на хвилину не допускаючи і думки, щоб відмовитися від громадянства Азербайджану.

Ось точно так же, шановні мої мусаватистів, треба вести себе і членам партії «Мусават» і нікуди її не залишати, тому що якщо вас щось не влаштовує і якщо ви насправді прийшли в партію через ідею мусаватізма і хочете відновлення історичної справедливості в Азербайджані, то боріться з усім тим, що вас не влаштовує, перебуваючи всередині цього корабля під назвою «Мусават». Ви повинні зрозуміти, що партія «Мусават» - це не особиста партія Іса Гамбара, Аріфа Аріф Гаджили, Губад Ібадов огли, Раміса Юнуса або кого-то еще. Це партія нам заповідана була батьками-засновниками АДР і наш борг зберегти її і гідно передати її наступним поколінням. Уявіть на секунду, якщо також надходили б і наші предки? Хіба почули б ми про ідеї мусаватізма і про саму партію за часів перебудови? А вони її зберегли, передавали цей прапор з ідеями мусаватізма з покоління в покоління, поки цей прапор не повернувся до нас і сьогодні деякі із сподвижників наших предків навіть були на цьому з'їзді і, дивлячись на них, я згадав ось ці слова Сенеки: «люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя ».

Раміс Юнус.

Автор статті - відомий політолог, який має досвід роботи як в вищих ешелонах влади Азербайджану, так і за кордоном. Він був керівником апарату Уряду Азербайджану, Керуючим Справами Парламенту країни. Крім цього, він кілька років пропрацював в Ємені і Саудівській Аравії. Добре знає політичний істеблішмент, менталітет, культуру і мови країн, про які пише. В даний час проживає в США, де консультує як політичного експерта багато американських ЗМІ, незалежні фонди та аналітичні центри.