Віктор Янукович, Дмитро Фірташ. фото УП

Фонд держмайна запланував до продажу "Азовмаш", "Турбоатом", ОПЗ і "Сумихімпром". "Ці компанії - одні з останніх залишилися у власності держави привабливих для інвесторів промислових активів".

Н а днями Фонд держмайна оголосив, що планує продати великі пакети кількох українських заводів.

Зокрема, на торги будуть виставлені акції ПАТ "Одеський припортовий завод" - ОПЗ, частка держави 99,5667%, ВАТ "Турбоатом", 75,2241%, ПАТ "Азовмаш", 50%, і ПАТ "Сумихімпром", 99, 9952%.

Для приватизації ОПЗ, "Турбоатома" і "Азовмаша" необхідно отримати дозвіл уряду.

Також "Турбоатому" потрібно привести свою діяльність у відповідність до вимог закону про акціонерні товариства.

Якщо ФДМ продасть ці компанії і ряд енергокомпаній по намічених високими цінами, виконання плану приватизації на 2014 рік в розмірі 18,2 млрд грн або 2,2 млрд дол не буде виглядати нереально завищеною метою, каже керівник аналітичного департаменту Dragon Capital Андрій Беспятов.

"По суті, ці компанії, крім" Азовмаша ", є одними з останніх залишилися у власності держави привабливих для інвесторів промислових активів. Виняток - стратегічні підприємства, наприклад, атомні електростанції або" Нафтогаз України ", - зазначає експерт.

Привабливість "Азовмаша" вбив Іванющенко

Найменше грошей від приватизації держава виручить акції "Азовмаша". Група "Азовмаш" - "Азовмашінвест холдинг" - один з найбільших машинобудівних комплексів України, який виробляє залізничні вантажні вагони і платформи, металургійне, гірничорудне, кранове обладнання та інші машини.

Основний дохід підприємству приносять вагони. У 2012 році "Азовмаш" виготовив їх близько 16 тис. Старший аналітик інвесткомпанії "Арт-капітал" Олексій Андрейченко прогнозує, що за 2013 року підприємство відзвітує про 35-відсоткове зниження виробництва - випустить 10 тис вагонів.

"У такому випадку виручка основного виробничого активу групи -" Азовзагалмашу "- скоротиться на 33% до 7,1 млрд грн", - говорить експерт.

Скорочення виробництва і виручки відбулося через адміністративних обмежень, які застосувала Росія до поставок української продукції.

Восени Росія заборонила імпорт вагонів з України. 15 жовтня держпідприємство "Регістр сертифікації на федеральному залізничному транспорті" - РСФЖТ - відкликало сертифікат на криті вагони, піввагони і деякі типи цистерн "Азовзагалмашу". Під заборону потрапило 32% продукції маріупольців.

Завод постраждав менше за інших українських вагонобудівних підприємств, оскільки в основному виробляє цистерни - затребувану в РФ продукцію.

Очікується, що після підписання пакету документів між Москвою і Києвом в грудні 2013 року постачання вагонів в РФ виростуть. Російське уряд обіцяв відновити дію сертифікатів на поставку в РФ вагонів. Зараз на сайті РСФЖТ все сертифікації "Азовзагалмашу" значаться як діючі.

Завод також виробляє машинобудівне обладнання для металургії. У 2013 році група "Азовмаш" випустила 12 тис тонн продукції важкого машинобудування - в 1,9 рази більше, ніж в 2012 році. Устаткування купували "Метінвест", російська "Северсталь", індійський Бокарскій меткомбінат.

Незважаючи на хороші виробничі і фінансові показники, держпакет акцій не є привабливим для інвесторів. "Пакет акцій" Азовмаша "- здебільшого пустушка, його вартість невелика", - говорить Беспятов.

У 2011 році президент маріупольського заводу Олександр Савчук визнав, що частина акцій підприємства належить родині народного депутата України від Партії регіонів Юрія Іванющенка.

"Сім'я народного депутата Юрія Іванющенка є акціонером. Скільки, кому і як - це, чесно кажучи, не моя справа. Частку акцій Іванющенка я не знаю", - заявив Савчук під час прес-конференції.

Партнери - Савчук та Іванющенко - в 2011 році провели ряд додаткових емісій, внаслідок чого державна частка в підприємствах холдингу розмилася. Як зазначає Андрейченко, зараз ПАТ "Азовмаш" володіє 2% "Маріупольтяжмаш", 8% "Маріупольського термічного заводу" і 6% ГСКТІ.

Вартість цих активів незначна в порівнянні з основним машинобудівним підприємством - "Азовзагалмашем".

"ПАТ" Азовмаш "володіє 26%" Азовзагалмашу ". Це може бути оцінено 30-35 млн дол, якщо прибутки не будуть виводитися з підприємства", - говорить експерт.

Якщо держпакет купить стороння особа, яка не має частки в "Азовмашінвест холдингу", то новий власник ризикує залишитися без дивідендів, уточнює Андрейченко.

За його словами, прибуток може осідати на торгових фірмах і на "Азовелектросталі". Власники холдингу практикують це вже кілька років.

"Крім того, є можливість перевести виробництво на" Маріупольтяжмаш ", так як" Азовзагальмаш "сьогодні фактично використовує виробничі потужності останнього і платить за це оренду. І тоді власники" Азовмаша "будуть позбавлені участі в розподілі прибутку", - відзначає аналітик.

Таким чином, за підприємство, виручка якого в 2012 році склала 12 млрд грн, держава нічого не отримає. Навіть якщо конкурс організовують, структури, що контролюють завод, можуть спокійно його проігнорувати.

Структура власності машинобудівного холдингу Іванющенко

"Сумихімпром" застовпив Фірташ

Український олігарх Дмитро Фірташ будує одразу дві імперії - хімічну і титанову, а "Сумихімпром" займає чільне місце в обох.

Крім випуску міндобрив, для чого потрібно чимало газу, підприємство виробляє двоокис титану - барвник, який застосовується в багатьох індустріях.

Спроба ФДМ в липні 2013 року продати на фондовій біржі 5% акцій ПАТ "Сумихімпром" при стартовій ціні 22 млн грн або 2,7 млн ​​дол провалилася.

Інвесторів відлякали НЕ фінпоказники - в 2012 році завод збільшив чистий збиток за УСБУ в 80,5 рази до 210 млн грн при чистому доході 3 млрд грн. Його привабливість знижують великі борги. Кредиторська заборгованість підприємства з урахуванням зобов'язань перед банками становить 1,39 млрд грн.

Велика сума боргу утворилася не випадково - так Фірташ, який привів на підприємство своїх менеджерів, відваджує конкурентів. Як вважають аналітики, більшу частину боргу контролюють структури бізнесмена, задіяні в постачаннях на завод газу і сировини, а також в торгівлі продукцією.

За підрахунками голови ФДМ Олександра Рябченка, після реалізації держпакета в казну може надійти 0,5 млрд грн: стартова ціна пакета 406 млн грн плюс 105-110 млн грн у вигляді погашення боргу перед державним бюджетом.

Причому ці суми держбюджет міг би отримати ще в 2013 році, проте конкурс з невідомих причин кілька разів переносився. В кінці 2013 року прес-служба Group DF заявила ЕП, що розраховує на швидке проведення торгів.

Якщо вони все-таки не відбудуться, то структури Фірташа можуть приступити до проектування нового аналогічного підприємства в іншому регіоні країни.

Тоді сумської завод може закритися. Підприємство вже два роки перебуває в процедурі санації, якою керує голова правління "Сумихімпром" Ігор Лазаковіч - колишній топ-менеджер з холдингу Ostchem.

Приватизаційним планам Group DF ніяк не зашкодить і недавню заяву "Газпрому" про те, що трейдеру Osthem Фірташа газ поставлятися не буде. В українських підземних сховищах компанія має 7 млрд куб м палива. З них 5 млрд куб м куплено восени за пільговою ціною - 260 дол за тис куб м.

Цей обсяг дозволяє забезпечувати всі підконтрольні Фірташу хімічні підприємства за умови завантаження виробничих потужностей на 80%.

Одеський припортовий розіграють

Фірташ вважався найбільш вірогідним претендентом на покупку Одеського припортового заводу.

"Приватизацію ОПЗ, одного з найбільших виробників азотних добрив, кілька років тому майже за 0,6 млрд дол скасували. Зараз покупцем може стати Group DF, яка володіє чотирма з шести українських виробників азотних добрив і поруч подібних об'єктів за кордоном", - говорить Беспятов.

Близько 90% продукції заводу експортується. Його головна перевага - перевалочні потужності, призначені для прийому і перевантаження в морські судна аміаку інших підприємств України і Росії.

Завод має єдиний в країні термінал з перевалки аміаку потужністю 4,7 млн ​​тонн на рік і найбільше в Європі сховище ємністю 120 тис тонн. Можливості Одеського припортового заводу оцінюються високо. В ході спроб приватизації минулих років називалися суми 8-9 млрд грн.

У 2013 році оцінка ФДМ була набагато скромніше - 5-7 млрд грн. Під питанням і ця сума. У 2012 році завод показав 122,472 млн грн збитку, хоча за підсумками 2011 року його чистий прибуток становив 336,1 млн грн.

За дев'ять місяців 2013 року, за даними "Відомостей приватизації", збиток підприємства збільшився в 6,5 рази в порівнянні з аналогічним періодом 2012 року і склав 606,204 млн грн.

Збитки перш фінансово успішного заводу пояснюються високою вартістю газу, який поставляється на підприємство за ціною 467 дол за тис куб м. Цей ресурс завод отримує від структур Фірташа.

Конкуренти у Фірташа знатні. На ОПЗ аміак йде по аміакопроводу "Тольятті - Горлівка - Одеса", який з'єднує завод з російськими "Тольяттіазотом" і "Міндобрива", а також з українським "Стіролом".

Загальна протяжність трубопроводу - 2 417 км, в тому числі від Тольятті до Одеси - 2 203 км, з них 1 397 км - по території Росії. Значить, для російської промисловості завод має стратегічне значення.

Влітку 2013 року посол Росії в Україні Михайло Зурабов заявив: "Ми звернули увагу на оголошення про продаж" Турбоатому "і ОПЗ. У російської сторони є зацікавленість брати участь в конкурсі. Але я думаю, що українські партнери не готові до того, що російська сторона цілком придбає ці підприємства. Можливо, буде створений якийсь консорціум ".

При спробі приватизації підприємства в 2009 році в конкурсі брало участь ТОВ "Азот-сервіс". Воно входить до складу "Сибур-холдингу", який контролюється російськими "Газпромом", Газпромбанком і пенсійним фондом "Газфонд".

Тоді російська компанія не була фаворитом українського уряду. Однак після грудневих домовленостей українських і російських властей сталося багато змін: Київ отримав прийнятну ціну на газ і 15 млрд дол кредиту. Це зобов'язує до кроків у відповідь.

Ймовірно, в новому тендері газпромівські структури зможуть відповідати можливим вимогам по поставці газу на підприємство. Вони не обмежені і в грошах - щоб поторгуватися з конкурентами і виплатити борги підприємства.

Єдине, що потрібно і газпромівським структурам, і структурам Фірташа, - попередні політичні домовленості з українською владою.

Росіяни просять "Турбоатом"

Чи не вперше керівництво ФДМ починає розмову про виставлення на торги 75,22% "Турбоатому". Це успішне підприємство поставляє унікальне обладнання для електростанцій в СНД, Грузії, Фінляндії, Індії, на Кубі.

"Завантаження підприємства забезпечується зносом генеруючих потужностей в СНД, початком лібералізації ринку генерації в Росії і приватизацією генеруючих потужностей в Україні", - конкретизує Андрейченко.

У січні-вересні 2013 року "Турбоатом" отримав чистий прибуток по МСФЗ в розмірі 399,6 млн грн, що на 68,2% більше, ніж за той же період 2012 року. Чистий дохід збільшився на 31,7% до 1 279,7 млн ​​грн.

"Турбоатом, найбільший в СНД виробник турбінного обладнання, ймовірно, стане привабливим об'єктом для російських компаній, оскільки експортує основну частину своєї продукції в Росію", - говорить Беспятов.

ФДМ оцінив вартість заводу 0,8 млрд дол, у той час як його поточна ринкова капіталізація становить менше 0,2 млрд дол, додав експерт.

Серед можливих покупців машинобудівного заводу називають бізнесмена Костянтина Григоришина. Близько 15% акцій розподілені між підприємствами, пов'язаними з його корпорацією "Енергетичний стандарт".

Григоришин через кіпрську компанію Linfot Limited не раз намагався взяти підприємство під контроль, чому протистояв Віктор Суботін, який очолює завод з 2007 року. "У випадку покупки держпакета Григоришин зможе об'єднати кілька успішних підприємств і вийти на IPO", - говорить Андрейченко.

За його словами, бізнесменові підконтрольні Сумське НВО імені Фрунзе, яке спеціалізується на випуску устаткування для нафтової, газової, атомної та хімічної промисловості, і найбільший виробник трансформаторів в Східній Європі "Запоріжтрансформатор".

У боротьбу за "Турбоатом" вступить і "Росатом". Його керівник Сергій Кирієнко не раз говорив про готовність інвестувати в українське підприємство.

Кирієнко відзначав, що в разі покупки харківський завод увіллється в структуру "Атоменергомаш" - групу з 30 російських і зарубіжних компаній, що виробляють і монтують обладнання для АЕС і ТЕС, а також для підприємств газової та нафтохімічної промисловості.

Перелік об'єктів, Які заплановано продати у 2014 году

© 2005-2014, Економічна правда. Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".