Шановні журналісти та випускники шкіл Харкова!
Почався новий навчальний рік, а значить, для тих, хто закінчує школи, знову стала актуальною тема вибору майбутньої професії. Інформагентство "STATUS QUO" продовжує проект "День відкритих дверей on-line".

"День відкритих дверей on-line" - це унікальна можливість для майбутніх абітурієнтів безпосередньо поспілкуватися з керівниками найпопулярніших харківських вузів, задати їм питання, що цікавлять і отримати вичерпні відповіді. Цей проект буде корисний для тих випускників, які ще не визначилися з вибором майбутньої професії або сумніваються, з якою саме сферою діяльності пов'язати свою долю. В цілому ж проект розрахований на учнів у віці від 15 років, які цікавляться варіантами надходження і якістю навчання в різних вузах, а також на їхніх батьків. Ректори або проректори в прес-центрі ІА "STATUS QUO" відповідають на запитання присутніх у залі журналістів і майбутніх абітурієнтів, а також інтернет-користувачів. Щоб інформація була всебічною, всеосяжною і об'єктивної, крім керівників вузів в проекті беруть участь декани різних факультетів, студенти і випускники вузів, директори та вчителі шкіл.

Щоб зробити проект максимально корисним і доступним якомога ширшої аудиторії, ІА "SQ" в ході його реалізації використовує різні інтерактивні технології, зокрема, відеовключення за допомогою "Skype" з випускниками шкіл, студентами першого та п'ятого курсів того чи іншого вузу, студентами , які проживають в гуртожитках, випускниками вузів, які працюють за фахом, або відомими людьми, які навчалися в цьому вузі.

Всі прес-конференції транслюються в онлайн-режимі на сайті http://www.sq.com.ua

Графік проведення on-line прес-конференцій в новому навчальному році

21 вересня, 12.00

Перший проректор Харківського гуманітарного університету "Народна українська академія" Катерина Астахова

Астахова Катерина Вікторівна закінчила історичний факультет Харківського державного університету (зараз вуз - Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), викладала історію в Харківському державному педагогічному інституті. З 1991 р працює в ХГУ "Народна українська академія", з 1992 року - проректор вузу. Доктор історичних наук, професор.
Народна українська академія - єдиний в Україні і СНД науково-навчальний комплекс, що забезпечує на практиці реалізацію концепції безперервної освіти.

Навчальний заклад створено в травні 1991 року і включає в себе: дитячу школу раннього розвитку (заняття з дітьми від 1,5 до 6 років по розвиваючих програм); спеціалізовану загальноосвітню економіко-правову школу з поглибленим вивченням іноземної мови; гуманітарний університет (IV рівень акредитації; підготовка бакалаврів, спеціалістів, магістрів; аспірантура, докторантура, всі види і форми післядипломної освіти та освіти дорослих).
Місія Харківського гуманітарного університету "Народна українська академія" виражена в девізі "Освіта. Інтелігентність. Культура".
Головна мета - створити умови для розвитку людини, отримання сучасного якісної освіти на всіх етапах життя, на всій її довжині, т. Е. "Освіта завдовжки в життя" і "освіту за всієї" ширині "життя".
Харківський гуманітарний університет "Народна українська академія" забезпечує підготовку за напрямами "Економіка і підприємництво" (з поглибленим вивченням англійської мови та інформатики), "Переклад" (англійська, німецька, французька, іспанська, італійська мови з поглибленою комп'ютерної підготовкою), "Соціологія управління "(з поглибленим вивченням психології та англійської мови).
Особливостями підготовки фахівців в ХГУ "НУА" є фундаментальність отримуваних знань, поглиблене вивчення іноземних мов та інформатики, а також широка практична підготовка (різні види практик з I по V курс включно), сприяння в реальному працевлаштуванні за фахом, закордонні стажування та практики.
В структуру університету входять п'ять факультетів, дванадцять кафедр, три науково-дослідні лабораторії, центр науково-гуманітарної інформації, центр українознавства, центр російської культури, центр довузівської підготовки, ряд служб ( "Здоров'я", психологічна, художня, естетична), спортклуб, численні спортивні секції. В університеті працюють творчі колективи.
Кадровий потенціал університету відповідає всім вимогам Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та міжнародним стандартам: середній вік викладачів - 49 років, 72% з них мають вчені ступені і звання. У навчальному процесі широко задіяні викладачі-практики, т. Е. Ті фахівці, які поєднують роботу в реальному секторі з педагогічною діяльністю. Щорічно зі студентами працюють зарубіжні викладачі.
Навчальний заклад веде активну міжнародну діяльність. Є членом Європейської асоціації міжнародної освіти (EAIE), у вересні 2009 р в Болоньї (Італія) ректор ХГУ "НУА" професор Астахова В. І. підписала Велику хартію університетів. Успішно реалізуються договори про співпрацю з навчальними закладами та організаціями Росії, Швеції, Франції, Німеччини, Болгарії, Польщі, США, Греції, Туреччини та інших країн.
Тільки в 2011 р ХГУ "НУА" отримав десять грантів провідних міжнародних фондів, проектів і програм, серед яких - "Темпус", МФ "Відродження", фонд FARE та ін.
Університет приділяє велику увагу навчально-дослідницькій роботі. Активно функціонують Асоціація молодих вчених, Студентське наукове товариство, щорічно захищаються кандидатські та докторські дисертації. Успішно розвиваються наукові школи, деякі з яких вже мають міжнародне визнання.
Комплекс розташований в самому центрі Харкова (станція метро "Пушкінська"): до його складу входять три сучасних навчальних корпуси, оснащення яких дозволяє забезпечувати навчальний процес на високому рівні, затишні аудиторії, повністю автоматизований центр науково-гуманітарної інформації (160 тис. Примірників книг, медіацентр з вільним доступом в інтернет), чотири спеціалізовані спортзалу, їдальня, буфети, медслужби і т. д.
Працюють студентські клуби: англійська і бізнес-клуб, кіноклуб, політклуб, спортклуб, реалізуються численні волонтерські проекти. Тільки в 2011 р студенти НУА працювали перекладачами-волонтерами на чемпіонаті Європи з бадмінтону серед студентів, молодіжному чемпіонаті світу з тхеквондо та т. Д. Більшість студентських ініціатив і проектів генерує і реалізує орган студентського самоврядування - студентський комітет (створений в 1996 р) .
Спортивне життя НУА - яскрава і насичена. Збірні команди з ігрових видів спорту щорічно беруть участь в першості вузів Харкова та інших турнірах. Збірна з плавання з успіхом провела сезон 2010/2011 навчального року: завойовані перемоги на міських та всеукраїнських змаганнях. У вузі навчається 11 майстрів і більше 20 кандидатів у майстри спорту, чемпіони України, Європи, світу з бадмінтону, єдиноборств, плавання, вітрильного спорту, водного поло, легкої атлетики, настільного тенісу та ін.
В Україні і за її межами відомі творчі студентські колективи: народний театр "На Лермонтовській, 27" (гастролі в Парижі, лютий 2011, Гран-прі театрального фестивалю "На крилах любові", червень 2011 року); ансамбль скрипалів "Натхнення" (лауреат телевізійних і міжнародних конкурсів); зразкові вокальні колективи: чоловічий "Романтик-бенд" і жіночий "Аеліта"; танцювальний колектив "Веснянка".
Тільки в 2011 р академія нагороджена почесним знаком "Слобожанська слава", Почесною грамотою Кабінету міністрів, Почесною грамотою Верховної Ради України "За особливі заслуги перед українським народом".

Ректор ХГУ "НУА" - доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України, кавалер двох орденів княгині Ольги, Почесний громадянин Харкова Валентина Іларіонівна Астахова.

Відео та стенограма прес-конференції - тут .

Більш ранні прес-конференції

11 квітня, 15.00

Проректор Харківського національного педагогічного університету ім. Г.Сковороди Іван Прокопенко

Харківський національний педагогічний університет імені Г. Сковороди (ХНПУ) заснований в 1811 р До 1994 р - Харківський державний педагогічний інститут, в 1994 - 2004 рр. - Харківський державний педагогічний університет імені Г. Сковороди, в 2004 р університетові присвоєно звання національного.
В університеті працює 16 факультетів: історичний; економічний; музично-педагогічний; природознавства; української мови та літератури; дошкільного виховання; заочного навчання; по роботі з іноземними студентами; початкової освіти; психології та соціології; російської мови та світової літератури; фізико-математичний; фізичного виховання; юридичний; зарубіжної філології; художньо-графічний.
Підготовка фахівців ведеться за 52 спеціальностями. В університеті працюють понад 600 викладачів на 62 кафедрах.
ХНПУ бере участь в міжнародних проектах, семінарах, конференціях, отримує міжнародні гранти. Університет контактує з навчальними закладами Австрії, Англії, Білорусі, Угорщини, Німеччини, Ізраїлю, Ірану, Іспанії, Італії, Молдови, Польщі, Росії, США, Туреччини, Японії та інших країн.
Університет уклав договори співпраці з Хебейськім педагогічним університетом (КНР), Британською Радою в Україні, університетом міста Нюрнберга, має тісні контакти з Гете-Інститутом, з посольствами Туреччини, КНР, Франції, Іспанії, США, Австрії, Японії, Ізраїлю, що дозволяє викладачам і студентам проходити мовне стажування в країнах, мови яких вивчаються в університеті.
Ректор ХНПУ - доктор педагогічних наук, професор, академік Академії педагогічних наук України, член Російської академії освіти, заслужений працівник народної освіти України Прокопенко Іван Федорович.

Відео та стенограма прес-конференції - тут

13 квітня, 15.30

Ректор Харківського національного економічного університету Володимир Пономаренко

У 1930 році на базі факультетів Харківського інституту народного господарства було створено низку спеціалізованих вищих навчальних закладів, в тому числі і Харківський інженерно-економічний інститут, який готував інженерів-економістів для важкої промисловості України. У 1994 - 2004 рр. - Харківський державний економічний університет. З 2004 р - Харківський національний економічний університет.

В університеті працює 7 факультетів, включаючи факультет довузівської підготовки, центри заочного та дистанційного, а також післядипломної освіти, 34 кафедри, наукові школи, спецради із захисту дисертацій, навчальні та науково-дослідні лабораторії, обчислювальний центр, наукова бібліотека, видавництво, спортивні комплекси .

Підготовка фахівців ведеться за 22 спеціальностями за такими напрямками: економіка і підприємництво, менеджмент, державне управління, комп'ютерні науки, видавничо-поліграфічна справа, туризм.

В ХНЕУ реалізуються дві програми, які дозволяють випускникам отримати два дипломи - Харківського національного економічного університету та Ліонського університету імені Люм'єра (Франція), а також ХНЕУ та Віденського технічного університету (Австрія). У найближчій перспективі подібна співпраця почнеться з університетом імені Масарика (Чехія) і університетом Манітоба (Канада).

У квітні 2004 року ХНЕУ приєднався до "Magna Charta Universitatum" - Великої хартії університетів світу, в 2008 році вступив в Асоціацію економічних університетів Південно-Східної Європи і Чорноморського регіону ASECU (Салоніки, Греція), в 2009 році був прийнятий до Європейської асоціації університетів (European University Association).

У 2009 році в університеті відкрилися Інформаційний центр Європейського Союзу та представництво Світового банку.

ХНЕУ є учасником низки міжнародних освітніх програм і проектів. Офіційними партнерами ХНЕУ стали університети В'єтнаму, Греції, КНР, Польщі, Туреччини, Франції. Студенти ХНЕУ мають можливість проходити стажування в провідних промислових, фінансових, консалтингових та інших компаніях країни.

Ректор ХНЕУ - доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, кавалер ордена "За заслуги" III ступеня Пономаренко Володимир Степанович.

Відео та стенограма прес-конференції - тут .

10 травня, 15.30

Ректор Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" Леонід Товажнянський

Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" - це перший технічний вуз в Україні. Заснований в 1885 р як практичний технологічний інститут з двома відділеннями - механічним і хімічним. Організатором і першим директором інституту був відомий учений в галузі механіки і опору матеріалів В. Кирпичов.

У 1921 р при інституті був відкритий перший в Україні робочий факультет.В 1930 року на базі окремих факультетів інституту було створено п'ять самостійних вузів: механіко-машинобудівний, електротехнічний, хіміко-технологічний, інженерно-будівельний, авіаційний.

У роки Великої Вітчизняної війни інститут не тільки продовжував підготовку інженерних кадрів, але і вирішував наукові проблеми, пов'язані зі зміцненням обороноздатності країни. Так, професор інституту Б.Носков за розробку стали для танка Т-34 був удостоєний Державної премії СРСР, яку він вніс до фонду оборони.

У 1949 р механіко-машинобудівний, хіміко-технологічний, електротехнічний і інститут цементної промисловості об'єднали, на їх основі був відновлений політехнічний інститут ім. В.І. Леніна.

За роки радянської влади інститут підготував понад 120 тисяч фахівців.

У квітні 1994 р Кабінет міністрів України присвоїв Харківському політехнічному інституту статус державного політехнічного університету. У 2000 р ХПІ отримав статус національного (НТУ "ХПІ").

НТУ "ХПІ" здійснює підготовку фахівців за 91 спеціальністю на денній та за 69 - на заочній формі навчання.

НТУ "ХПІ" надає 5,6 тис. Місць за денною формою навчання, понад 4,5 тис. Місць - на заочній. Державне замовлення становить 2,1 тис. Місць на денному відділенні, 240 - на заочному.

В університеті діє 20 факультетів денної форми навчання, заочний факультет, факультет довузівської підготовки, центр підготовки іноземних громадян, міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації, три науково-дослідних і проектно-конструкторських інститути.

До складу НТУ "ХПІ" входять Гвардійський інститут танкових військ імені Верховної Ради України і верстатобудівний технікум.

Університет укомплектований професорсько-викладацьким складом - всього близько 1300 чол. Серед них - 160 докторів наук, професорів, 760 доцентів, кандидатів наук, 19 заслужених діячів науки і техніки та заслужених працівників вищої школи України, 11 лауреатів державних премій, 3 академіка НАН України, 26 академіків галузевих АН України.

Відео та стенограма прес-конференції - тут .

Ректор Харківської державної зооветеринарної академії Валерій Головко

Харківська державна зооветеринарна академія (ХГЗВА) - державна установа освіти IV рівня акредитації. Підпорядкована Міністерству аграрної політики і продовольства України.

ХГЗВА є одним з найстаріших вузів даного профілю в Україні. У 2011 р їй виповнюється 160 років. Академія бере свій початок від кафедри скотолеченія в Харківському університеті. У 1851 р повністю стала автономним установою. У 1960 р були об'єднані родинні ветеринарний і зоотехнічний інститути і створений Харківський зооветеринарний інститут, а в 2001 р - Харківська державна зооветеринарна академія. За час свого існування вуз підготував близько 40 тисяч фахівців. У різний час його очолювали Ф.Пільгер, Н.Галіцкій, В.Телегін, М.Кніга, І.Калашнік, Г.Богданов, І. Храбустовскій, Е.Наймітенко, Н. Карташов, В.Головко.

Сьогодні академія - це шість факультетів (факультет ветеринарної медицини, технологічний, менеджменту, біотехнології та природокористування, заочної освіти, по роботі з іноземними студентами), 29 кафедр, на яких навчається близько 5 тисяч студентів. Педагогічний колектив - 252 особи, в тому числі 23 професори, доктори наук, 141 доцент, кандидат наук.

Академією створені Інститут післядипломної освіти, Всеукраїнський центр птахівніцтва, Інститут Конярство, Навчально-науковий центр рослинництва та тваринництва, Навчально-науково-виробничий консорціум "Європейський", куди увійшлі ряд науково-дослідніх профільніх інстітутів, мережа технікумів и коледжів, міжкафедральна науково-дослідна лабораторія , відділ довузівської подготовки, Центр культури и фізичного виховання. Такоже в академии Створено навчально-методичний інформаційно-Бібліотечний центр. До складу центру увійшли бібліотека, відділ сучасних інформаційних технологій, редакційно-видавничий відділ, відділ патентної інформації і маркетингу.

Академія інтегрована в міжнародну систему освіти. ХГЗВА успішно реалізувала програму Європейського Союзу "Темпус" під назвою "Реформи ветеринарної освіти в Харкові, Україна". Академія є членом Всесвітнього консорціуму установ вищої аграрної освіти і досліджень у сільському господарстві.

Студенти ХГЗВА мають можливість отримати військове звання, проходити виробничу практику за кордоном: у Великобританії, Данії, Нідерландах, Польщі, США.

Матеріально-технічна база ХГЗВА включає в себе 12 навчальних корпусів, 5 гуртожитків, їдальню, медичний центр, музей, три стадіони (у т.ч. зі штучним покриттям), два спортивні зали, Будинок культури, тир, кінно-спортивний комплекс, навчально -науковий центр рослинництва та тваринництва, в якому містяться різні види домашніх, диких і екзотичних тварин і птахів. Все це компактно розташовано в мальовничій лісопарковій зоні передмістя.

З 2001 р колектив академії очолює доктор ветеринарних наук, професор, академік Національної академії аграрних наук України, Заслужений діяч науки і техніки України В. Головко. У поточному році обраний Кембриджським біографічним центром (Великобританія) в список 100 видатних вчених світу. В. Головко - фахівець в області вивчення інфекційних хвороб, він автор 403 наукових і навчально-методичних робіт, з них 51 - монографії та підручники, 7 довідкових посібників, має 31 авторське свідоцтво і патенти. Під його керівництвом захищено 4 докторських і 14 кандидатських дисертацій, зараз він керує двома докторантами і сім'ю аспірантами. Є членом державної протиепізоотичної комісії при Кабінеті міністрів, консультує роботу багатьох агрофірм.

Відео та стенограма прес-конференції - тут .

25 травня, 15.00

Ректор Національного фармацевтичного університету Валентин Черних

Національний фармацевтичний університет (НФаУ) - єдиний в Україні вищий навчальний заклад фармацевтичного профілю. З НФаУ пов'язано зародження української фармацевтичної науки у напрямках хімічного синтезу біологічно активних речовин, фармакогностичного досліджень лікарських засобів, хіміко-токсикологічного аналізу, технології створення і виробництва лікарських засобів як синтетичного, так і природного походження, контролю якості лікарських препаратів, організації та економіки фармацевтичної галузі. З ініціативи одного із засновників ХФІ професора А.Д. Розенфельда був створений Науковий центр фармації - нині Державний науковий центр лікарських засобів.

НФаУ заснований в 1805 р У 1921 р був відкритий перший і єдиний в Україні Харківський фармацевтичний інститут (ХФІ). У 1992 р ХФІ був реорганізований в Українську фармацевтичну академію, в 1999 р навчальний заклад отримав статус Національної фармацевтичної академії України, а в 2002 р - Національного фармацевтичного університету (НФаУ).

У НФаУ створено умови для підготовки висококваліфікованих фахівців для всіх сегментів фармацевтичної галузі: аптечних установ, фармацевтичних, парфумерно-косметичних підприємств, державних установ з контролю якості лікарських засобів, а також для підготовки вчених. НФаУ - це навчально-науковий комплекс, колектив якого налічує понад 20 тисяч студентів і співробітників.

До складу університету входять 47 кафедр, а також ряд інститутів і лабораторій. В університеті працює понад 750 науково-педагогічних працівників, серед них 101 доктор наук, 506 кандидатів наук, 1 член-кореспондент НАН України, 14 академіків галузевих академій наук України.

НФаУ є почесним членом Європейської асоціації фармацевтичних факультетів (EAFP) і Міжнародної асоціації фармацевтів (FIR). Серед медичних вузів України НФаУ посідає 3-е місце. В університеті сформована і успішно працює 21 наукова школа, постійно ведеться науково-дослідна робота. Вченими НФаУ розроблено 261 новий лікарський препарат широкого спектру фармакологічної дії. В активі університету - понад 1200 захищених об'єктів інтелектуальної власності.

За роки існування університет підготував понад 50 тис. Фахівців. НФаУ має освітні та наукові зв'язки з 40 вузами з 20 країн Центральної та Східної Європи, Америки, Азії, Близького Сходу, Африки. В університеті здійснюється підготовка науково-педагогічних кадрів для фармацевтичних факультетів ВНЗ, практичної фармації та зарубіжних країн. НФаУ має власний видавничий центр. Навчальний процес на 100% забезпечено навчально-методичною літературою державною та іноземною мовами. Наукова бібліотека НФаУ налічує близько 1 млн. Навчальних та наукових видань та 40 тис. Примірників електронних наукових видань, має 10 читальних залів та 2 електронних читальних зали.

У університету - 6 навчальних корпусів, 15 аудиторій для проведення лекційних занять, 17 спеціалізованих лабораторій, 26 комп'ютерних класів, ботанічний сад. НФаУ має 5 гуртожитків з загальною кількістю місць 2229. У всіх гуртожитках працюють комп'ютерні класи, спортивні зали, кафе. На сьогодні гуртожитками забезпечуються всі бажаючі.

У НФаУ особлива увага приділяється організації студентського побуту і дозвілля. У кожному навчальному корпусі працюють студентські їдальні загальною кількістю 700 посадкових місць. У спортивному комплексі НФаУ розташовані 7 спортивних залів, 5 тенісних кортів, тренажерні зали, працює 18 спортивних секцій.

Відео та стенограма прес-конференції - тут .

15 червня, 15.00

Ректор Української державної академії залізничного транспорту Микола Данько

Українська державна академія залізничного транспорту (УкрДАЗТ) створена на базі Харківського інституту інженерів залізничного транспорту, заснованого у вересні 1930 р

Сьогодні це сучасний вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, який здійснює підготовку фахівців для залізничного транспорту України за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавр, спеціаліст, магістр. У УкрДАЗТ вчиться близько 13 тисяч студентів і працює понад 1,5 тисячі викладачів і співробітників.

Академія має в своєму складі 6 факультетів з денним і заочним навчанням, 33 кафедри, в т.ч. 18 випускаючих, заочний факультет у м.Красний Лиман Донецької області.

Професорсько-викладацький склад налічує 479 осіб, серед яких 38 професорів, 217 доцентів, 10 дійсних членів і 12 членів-кореспондентів галузевих академій України. 78% викладачів мають наукові ступені і вчені звання, в тому числі 12% докторів наук, професорів.

Підтвердженням високого наукового потенціалу УкрДАЗТ є успішне виконання державних галузевих програм з удосконалення рухомого складу залізниць, зокрема, тепловозів, дизель- і електропоїздів, дизельних силових установок і систем їх забезпечення. Академія бере активну участь у формуванні Державної програми розвитку високошвидкісного транспорту України, Державної програми підвищення безпеки руху на залізницях України, Програми підвищення рівня механізації на залізничному транспорті. Крім того, вона є основним розробником Державної програми розвитку залізничної автоматики на транспорті України.

Починаючи з 1992 р, на УкрДАЗТ покладено функції головної організації у вирішенні питань навчально-методичного забезпечення галузі та створення нових навчальних засобів і технологій з підготовки висококваліфікованих фахівців.

В академії працює інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, створений в 1996 році як структурний підрозділ Української державної академії залізничного транспорту.

Українська державна академія залізничного транспорту має ліцензію на підготовку іноземних студентів. До послуг студентів - науково-технічна бібліотека, книжковий фонд якої нараховує близько мільйона примірників суспільно-політичної, економічної, технічної, навчальної, художньої літератури. В академії є сучасні навчальна та лабораторна бази, свій стадіон, поліклініка, спортивно-оздоровчі бази в Євпаторії та на Червонооскільському водосховищі, пансіонат в Алушті.

Для студентів денної форми навчання введено разовий квиток, який надає право безкоштовного проїзду по залізницях України.

Для студентів денної форми навчання, які проживають у приміській зоні, введено безкоштовний квиток для проїзду в місто навчання електропоїздами.

В академії працює факультет підготовчих курсів. Його слухачі - старшокласники шкіл Харкова і області. Багато з них - юні залізничники, вихованці Малої Південної дороги.
З жовтня і протягом усього навчального року працюють підготовчі курси вечірньої, заочної та індивідуальної форм навчання для майбутніх абітурієнтів.

Студенти денного навчання, мають за результатами сесії оцінки "добре" і "відмінно", отримують стипендію. Кращі студенти отримують державні, персональні та іменні стипендії, а також стипендії Вченої ради академії.