2 квітня. Міжнародний день дитячої книги.


1

Міжнародний день дитячої книги відзначається щорічно 2 квітня, починаючи з 1967 року за ініціативою і рішенням Міжнародної ради з дитячої книги (International Board on Books for Young People, IBBY), в день народження великого казкаря з Данії Ганса Християна Андерсена, що прославився своїми казками «Гидке каченя», «Кресало», «Дюймовочка», «Принцеса на горошині», «Стійкий олов’яний солдатик», «Оле-Лукойє» і багатьма іншими. Ініціатива створення цього свята належить відомій німецькій письменниці Йєллі Лепман.

У цей день організатори заходу, з особливим ентузіазмом підкреслюючи, що необхідно з малих років читати гарні книги, пропагандують, неминущу роль дитячої книги у формуванні духовного і інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.

2

Як не дивно, але дитяча література з’явилася порівняно недавно. Її витоки сягають до епохи, коли в Англії з’явився верстат і У. Кекстон випустив в 1477 р. першу книгу англійською мовою. Серед його численних видань були байки Езопа і забавний «Роман про Лиса». У 1658 році чеський священик і педагог Ян Коменський опублікував першу книгу для дітей «Світ чуттєвих речей в картинках» — підручник на латині з гравюрами. Протягом XVII століття дітей вчили і виховували в основному по Біблії і книгам релігійного змісту.

У  XVIII ст. у дітей з’явилася можливість вибирати книги за смаком. Два великих «дорослих» роману, «Робінзон Крузо» (1719) Д.Дефо і «Подорожі Гуллівера» (1726) Дж. Свіфта, в адаптованому вигляді ідеально підходили для дитячого читання. Водночас і дітей і дорослих однаково залучали дешеві видання народних казок, балад і переказів, запозичених з усної традиції. Збори захоплюючих чарівних східних казок «Цікаві арабські ночі» включало «Аладдіна», «Алі-Бабу і сорок розбійників» і «Сім подорожей Синдбада-мореплавця». Інший віхою у виданні книг для дітей стала поява в 1744 «Кишенькової книжечки» Д. Ньюбері, покликаної «наставляти і розважати» юного читача.

3

Початок золотого століття дитячої літератури відноситься до середини ХІХ ст. До цього часу всі нарешті визнали, що дітям, крім підручників та релігійних творів, потрібні власні книги. Крім того, набирало силу рух за загальну обов’язкову освіту, і рівень грамотності серед дітей, включаючи і тих, що належать до нижчого класу, підвищувався. Таким чином сам час сприяв виникненню літератури, призначеної виключно для дитячого читання. За щасливим збігом обставин, творчість ряду найблискучіших авторів, що створювали книги для дітей, припадає на другу половину ХІХ ст. Тут ,перш за все, потрібно назвати Л.Керролла: він не був першим за часом, але, подібно сяючому метеору, перетворив небосхил дитячої літератури. Величезний резонанс його книг «Пригоди Аліси в Країні чудес» (1865) і «Крізь дзеркало і що там побачила Аліса» (1872) приписували повній відсутності в них дидактики і пізнавального матеріалу і вільній грі фантазії і гумору.

Кілька відданих своїй справі романісток створювали книги для дівчаток, які користувалися великим успіхом. В області пригодницької літератури для хлопчиків «Острів скарбів» (1883) Р. Л. Стівенсона і донині залишається популярної класичної книгою, можливо, тому, що автор вивів у ній Довгого Джона Сільвера, персонаж нового типу, що залучає своєю непередбачуваністю. Роман «Копальні царя Соломона» (1885) Г. Р. Хаггарда, що оповідає про трьох друзів, які вирушили в Африку на пошуки алмазів, загубленого племені і зниклого товариша, вражав читача екзотикою. Дорослі та підлітки з однаковим задоволенням читали оповідання А. Конана Дойла про великого сищика Шерлока Холмса. У пригодницькому жанрі виступали і Майн Рід (1818-1883), з книг якого найбільшу любов здобули «Юні мандрівники» (1853) і «Вершник без голови» (1866).

4

Р.Киплинг в 1894 випустив для дітей «Книгу джунглів», куди увійшли історії про вихованого вовками хлопчика Мауглі, тигра Шер Хана, ведмедя Балу та інших тварин, що вміють розмовляти. За нею послідували «Просто казки» (1902), побудовані як історії — відповіді на питання «Чому?»; Найбільш відома з них, ймовірно, казка про допитливе слоненя.

О. Уайльд опублікував дві збірки літературних казок, написаних у його неповторному стилі: «Щасливий принц та інші історії» (1888) і «Гранатовий будиночок» (1891); найвідоміші його казки — «Велетень — егоїст» і «Щасливий принц».

5

У 1876 Марк Твен випустив «Пригоди Тома Сойєра», про захоплюючі пригоди і поневіряння хлопчаки з містечка на річці Міссісіпі в штаті Міссурі. Твен був наділений даром безпомилково відчувати радості та прикрощі дитячого віку. Його «Пригоди Гекльберрі Фінна» (1885), один з визнаних шедеврів американської літератури, серйозніше по тону, тут мова йде про засудження рабства, але і в цьому романі події дані крізь призму твеновского гумору. В області фольклору найзначнішим явищем стали записані Дж.Ч.Харрісом (1848-1908) оповідання і казки дядечка Римуса; найбільшою популярністю користується казка «Братик Кролик і смоляне чучелко».

6

До речі, в Росії створення дитячої літератури теж приділялася чимала увага. Відомо, що ще в  XVII столітті ієромонах Саватій писав вірші спеціально для дітей, а в XVIIІ-ХІХ століттях дитячі твори створювали С.Аксаков, О.Шишков, А.Погорєльський та інші. Тоді ж почали з’являтися і перші дитячі журнали. І ,звичайно ж, радянські дитячі письменники і поети — А.Гайдар, Н.Носов, А.Барто, К.Чуковский, В. Біанкі, Б.Заходер, Е.Успенський, С.Я. Маршак і багато інших.

На цей час дитяча література — це окремий напрямок у літературі. І кожен рік одне з Національних відділень IBBY отримує почесне право виступати міжнародним спонсором цього чудового свята — Міжнародного дня дитячої книги.

Щорічно визначається тема свята, запрошується відомий автор з країни-господарки, щоб написати послання всім дітям планети. Також запрошується відомий художник, щоб створити плакат Міжнародного дня дитячої книги. Надалі ці матеріали використовуються для популяризації книг і розвитку інтересу до читання по всьому світу.

Також у День дитячої книги (раз на два роки) дитячим письменникам і художникам присуджується головна і найпрестижніша в даній літературної області нагорода — Міжнародна премія імені Г.Х. Андерсена з врученням золотої медалі (її ще називають «Малою Нобелівською премією»). Золоту медаль з профілем великого казкаря вручають лауреатам на черговому конгресі Міжнародної ради з дитячої книги, як і Почесний диплом за окремі книги для дітей, який присуджується за ілюстрування дитячих книг і їх найкращі переклади на мови світу.

 Також традиційно до Дня дитячої книги у багатьох країнах приурочують проведення різних виставок, конкурсів, уявлень, конференцій і фестивалів, присвячених кращим дитячим творам. А ще — святкування та тижні дитячої та юнацької книги, куди запрошуються сучасні дитячі письменники і поети, які самі читають свої твори і відповідають на питання маленьких читачів.

Карта