7 квітня. Благовіщеня Пресвятої Богородиці


1.Благовещение Шампань

7 квітня Православна церква святкує Благовіщеня Пресвятої Богородиці — це одне з 12 головних (двунадесятих) свят у православ’ї (це свято завжди святкується саме 7 квітня). Благовіщеня має один день перед свята і один день віддання свята, в який святкується Собор архангела Гавриїла. Передсвято і віддання свята не святкуються, якщо Благовіщеня трапляється на Страсній або Світлій седмиці. Благовіщеня по-грецьки — Євангеліє (Εὐαγγελισμός), блага звістка.

Євангеліє від Луки оповідає: архангел Гавриїл був посланий Богом сповістити Діві Марії, що їй належить зачати від Духа Святого і народити немовля: «…і ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його; і царюватиме над домом Якова повіки, і царюванню Його не буде кінця» (Лк. 1:28-33). Марія так відповіла ангелу: «Та буде мені по слову Твоєму». Також про Благовіщеня Пресвятої Богородиці пишуть в деяких апокрифах, там говориться, що Марія була обрана ткати нову завісу в Храм, і сме там вона дізналася від Гавриїла про те, що стане Божою матір’ю.

2. Благовещение

Є гіпотеза, що встановлення дати Благовіщеня пов’язано з розрахунком дня смерті Христа — 7 квітня (25 березня за григоріанським календарем). Це припущення Тертуллиана, зроблене в III столітті, засноване на впевненості, що земне життя Христа тривало ціле число років.

Вважають, що Благовіщення стали святкувати 7 квітня (25 березня) в IV столітті в результаті «історизації» календаря євангельських святкувань: оскільки свято Різдва Христового було історично встановлено значно раніше — 7 січня (25 грудня), Благовіщеню присвятили день, на дев’ять місяців випереджаючи Різдво.

3. Благовещение

Католики святкують Благовіщеня відповідно до григоріанського календаря 25 березня. Православна церква відзначає церковні свята за старим стилем — на 13 днів пізніше, використовуючи юліанський календар.

 На Русі існував звичай випускати в Благовіщеня голубів та інших птахів на волю. Білий голуб з давніх часів уособлює мир і добрі звістки. Крім того, голуб є символом благодатного дії Святого Духа, а його білосніжні крила — одночасно символом чистоти самої Діви Марії. За традицією Церква присвячує цих птахів Богородиці.

4. Благовещение

У слов’янській народній традиції Благовіщеня — «найбільше у Бога свято», навіть «птах гнізда не в’є». На Благовіщеня весна зиму поборола. У третій і востаннє закликали весну. У деяких місцях в ніч на цей день розпалювали на землі багаття — «палили зиму» і «гріли весну». У вогні палили солому, сміття, ганчірки, старе взуття, кінський і коров’ячий гній. Навколо багать водили хороводи, співали пісні, стрибали через вогонь. Був звичай ставити образ «свята» в діжку з яровим зерном, службовцям для посіву, закликаючи «благоволити Матір Божу і Гавриїла-Архангела врожаєм». Селяни вірили, що на Благовіщеня відкривається небо. У цей час можна «випросити собі від Бога славу. А як маєш славу, то обов’язково станеш і багатим і щасливим». Тому в вечір на Благовіщеня люди виходили на вулицю дивитися на небо в пошуках на ньому безодні з великою зіркою. У цю хвилину, як відкривається небо, треба було крикнути:«Боже, дай мені велику славу!» «При початку весни, особливо 25-го березня — в день благої вісті про втілення «праведного сонця» Христа — і на свято його Світлого Воскресіння, існує звичай випускати птахів на волю з клітин». Вважається, що цей звичай споріднений ассиро-вавілонському весняному очисному обряду випускання птахів.

Якщо Благовіщеня припадає на Великий піст, то піст заради нього послаблюється.

Карта