До 90-річчя музею. Науково-експозиційний відділ природи
Природознавча експозиція Донецького обласного краєзнавчого музею знайомить відвідувачів з геологічною історією області, її корисними копалинами, рельєфом, кліматом, ґрунтами, водами, рослинним і тваринним світом.
Площа експозиції досить велика, займає дві великі зали, в яких є, як кажуть, що подивитися. Цікава палеонтологічна колекція, головною визначною пам’яткою якої є кістяк мамонта, зібраний з кісток, знайдених в четвертинних відкладеннях Донецької області. Це найбільший експонат музею, і один з найбільших скелетів мамонтів в Україні. Його довжина — 5м, висота в холці — 2,85см. Це скелет дорослої особини. Геологічний вік кісток мамонта — близько 12 тис. років, а індивідуальний — 50-55 років.
Вперше жителі Донецька і Донецької області побачили мамонта в експозиції музею в 1962 році. На той момент в музеї зберігалися кістки цього гіганта і співробітники мріяли відновити повний скелет тварини. Мамонт — не тільки найбільший, але і один з найцікавіших експонатів музею. Для багатьох людей побачити повний скелет викопної тварини — це рідкісне явище.
Із сучасних тварин добре представлені птахи. В залах музею можна побачити велику кількість ссавців області, починаючи з найменшого – крота, закінчуючи найбільшою твариною нашого краю – лосем.
Звірі і птахи представлені в музеї у вигляді опудал і розміщені, як правило, в біогрупах, відтворюючи природне середовище їх проживання. Експозиція побудована за ландшафтним методом, який відтворює взаємозв’язок, взаємозалежність всіх компонентів і явищ у групах. Характерними рисами ландшафтної експозиції є використання діорам. Основою діорам служить фонова картина, яка, як правило, відтворює «характерну» ділянку середовища. Відвідувач бачить експозицію ніби через вікно. Фонова картина доповнюється макетом місцевості, об’ємними предметами, імітацією трав’яного покрову і т.п., і все це потім наповнюється музейними предметами. В експозиції декілька діорам «вікон у природу»: «Хомутовський степ», «Лиманський ліс», «Підводна частина Азовського моря», «Індустріальний ландшафт», «Річка Кальміус», «Кам’яновугільний період». Діорама «Лиманський ліс» — одна з найбільших в Україні.
Основна форма просвітницької роботи в музеї — це проведення екскурсій по експозиції. Більшість наших екскурсантів – школярі 1-5 класів. Часто бувають учні технікумів, ліцеїв, студенти. Варто відзначити, що для груп молодших школярів, природнича експозиція більш приваблива, ніж історична. Це не дивно, адже пташки, звірі, метелики дітям зрозуміліші, ніж хитросплетіння історичних епох, якими вони починають цікавитися в більш старшому віці. Для малюків організовуються різні заходи, бесіди, вікторини : «Лісові таємниці», «Легенди про каміння», «Загадки про тварин» та ін. Для маленьких дітей в екскурсію включаються цікаві історії або навіть казки. Для старших дітей – повчальні оповідання, цікаві випадки з практики натураліста; дорослим – краще чіткий і доступно викладений фактичний матеріал.
Іноді відвідувачі жаліють пташок, метеликів, яких бачать в експозиційних залах, навіть звинувачують співробітників музею в жорстокості. Це звучить наївно і зворушливо — «Навіщо вбили?», тому екскурсоводи, зазвичай відразу ж, не чекаючи докорів, розповідають історію про те, як ведмідь жив у зоопарку, а потім помер від запалення легенів. Доводиться пояснювати, що тварини потрапляють до музею за різних обставин : пташок, наприклад, зазвичай знаходять замерзлими взимку, звірів – збитими машиною на лісовій дорозі; що насправді, велику шкоду природі наносить не збір колекцій, а господарська діяльність людини.
Звичайно, показ тварин у вигляді опудал, можливо, застаріває. Опудала, вологі препарати викликають нарікання як з етичної, так і з естетичної точки зору. Напевно, в майбутньому з’являться інші форми природознавчих експозицій, більш інформативні, оснащені складною демонстраційною технікою, але поки, в умовах нашого музею, опудала у колекції дають об’єктивніше уявлення про тварин, найбільш підходять для експонування.
Ще одна важлива форма просвітницької роботи відділу природи – це проведення заходів, виставок. Традиційною стала виставка-конкурс «Крокус» юних фотографів — натуралістів з усієї Донецької області. Цікавими і пізнавальними були виставки, присвячені нашим заповідникам, регіональним ландшафтним паркам. Кожну весну в стінах музею (спільно з Обласним еколого-натуралістичним центром) проводиться навчально-пізнавальна екологічна гра «Брейн-ринг».
Іноді відвідувачі музею звертаються до науковців з проханням надати інформацію про ту чи іншу тварину, рослину, камінь, просять визначити їх. Часто приносять залишки стародавніх тварин: зуби мамонтів, різні кістки, які зазвичай не мають особливої цінності. Одні пропонують їх в дар музею, інші просто хочуть дізнатися, що це таке, треті пропонують: «Купити за мільйон!» Завдання наукового співробітника – визначити, розповісти, пояснити. Консультації – один з різновидів нашої роботи з населенням.
Співробітники відділу природи прагнуть з великим ентузіазмом проводити роботу з екологічного виховання, активно популяризують музейні колекції, творчо підходять до організації музейних заходів.
Шабловска Людмила Леонідівна — завідувач науково-експозиційним відділом природи.
